Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 185 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір

Зараз лунає NOW
Reload the page please

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

30 квітня 2025
Franz Lehar 1870
Joachin Von Ribbentrop 1893
Eve Arden 1909
Dickie Davies 1933
Willie Nelson 1933
Bobby Vee 1943
Leslie Grantham 1947
Merrill Osmond 1953
Kirsten Dunst 1983

Фото дня

verovka.png
Аміров PDF Друк e-mail
Четвер, 15 липня 2010, 15:10

Фікрет АМІРОВ
Fikrət Məşədi Cəmil oğlu Əmirov
(1922 – 1984)

Азербайджанський композитор радянської доби народився 22 листопада 1922 року в Гянджі в сім'ї відомого співака та виконавця на тарі. Навчався в музичному училищі Кіровабада з класу тара, потім в Бакинському музичному училищі з класу композиції, а в 1939 році вступив до Бакинської консерваторії, де вивчав композицію у Зейдмана та основи азербайджанської народної музики в Узеір Гаджибекова.
З початком Великої Вітчизняної війни Аміров пішов на фронт, був демобілізований після поранення. У 1942-43 роках він був художнім керівником Кіровабадского філармонічного оркестру.
Після Перемоги продовжив навчання і в 1948 році закінчив консерваторію, представивши в якості дипломної роботи оперу «Улдуз». Інші твори цього періоду – симфонія «Пам'яті Нізамі» (1947), два «симфонічних мугама»: «Шур» і «Курди Афшар» (1948), опера «Севіль» (1953). У 1947 році був художнім керівником Кіровабадского філармонічного Бакинського симфонічного оркестру, в 1956-59 – директором Азербайджанського державного театру опери та балету, а також секретарем Азербайджанського відділення Спілки композиторів СРСР. У 1965 році Аміров отримав звання Народного артиста СРСР.
Найбільш відомі його симфонічні твори, крім вищевказаних, це: «Азербайджанська капріччіо» (1961), «Гулістан - Баяти-Шираз» (1968), «Легенда про Насимі» (1977), Концерт для скрипки та фортепіано з оркестром (1948) та інші.
У своїй творчості композитор активно використовував азербайджанські народні мелодії і ритми, принципи мугама, імпровізацію, органічно поєднуючи їх з варіаційним і поліфонічним розвитком.

Опери
* «Улдуз» (1948)
* «Севіль» (1953)

Балет
* «1001 ніч» (1979)

Оперети
* «Викрадач сердець» (1943)
* «Радісна звістка» (1945)

Оркестрові твори
* Поема (1941)
* «Пам'яті героїв Великої Вітчизняної війни» (1943)
* «Пам'яті Нізамі» (1947)
* Два симфонічних мугама: «Шур», «Курди Офшари» (1948, Сталінська премія)
* «Присвята Узеір Гаджибекова» для фортепіано та оркестру (1949)
* Сюїта «Азербайджан» (1950)
* Концерт для фортепіано з оркестром на арабські теми (1957)
* Азербайджанське капричіо (1961)
* «Симфонічні танці» (1963)
* «Симфонічні портрети» (1970)
* «Гюлістан - Баяті Ширазі», симфонічний мугам для меццо-сопрано, камерного оркестру та литавр (1970)

Камерні твори
* «Пам'яті Асафа Зейналлі» для віолончелі та фортепіано (1948)
* Дванадцять мініатюр для фортепіано (1955)
* Сюїта на албанські теми для двох фортепіано (1955)

Твори для хору, камерних складів, обробки народних пісень, музика для театру, кіно та ін.