Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 179 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір

Зараз лунає NOW
Reload the page please

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

17 травня 2025
Edward Jenner 1749
Maureen O'Sullivan 1911
Brigit Nilsson 1919
Dennis Potter 1935
Dennis Hopper 1936
John Iles 1954
Debra Winger 1955
Sue Carpenter 1956
Sugar Ray Leonard 1956
Enya 1961
Jordan Knight 1971
Andrea Corr 1974

Фото дня

221.jpg
Гладкий PDF Друк e-mail
Понеділок, 12 липня 2010, 16:49

ГЛАДКИЙ
Гордій Павлович
(1849 – 1894)

Хоровий диригент, педагог, композитор народився в селянській родині одного з хуторів Костянтиноградського повіту (зараз – Карлівський район) на Полтавщині. Через те, що сім’я постійно бідувала, ще юнаком Гордій повинен був сам заробляти на шматок хліба продавцем у чайній крамниці. Музичні здібності виявив досить рано, мав гарний голос. Особливо захоплювався юнак українськими народними піснями, яких знав безліч. Тараса Григоровича Шевченка він шанував понад усе.
Закінчив повітове училище. У вільний від роботи час грав на гітарі. Хоча не знав нот, та маючи неабиякий музичний слух, підбирав мелодії до віршів. В 1870 році відомий композитор і талановитий капельмейстер Петро Андрійович Щуровський, викладаючи теорію музики, організував музичні курси, на яких навчався і Г.П.Гладкий. Одного разу, замість домашнього завдання з гармонії музикант показав Щуровському музику, написану до «Заповіту». Відтоді і полинула  велична, глибоколірична мелодія пісні.
Пізніше здобув музичну освіту на Полтавських синодальних регентських курсах.
Кожної суботи в кімнаті у Гордія Гладкого збиралась молодь. Це були переважно місцеві семінаристи, котрі, як правило, володіли гарними голосами і тому кожного разу експромтом утворювався першорядний чоловічий хор. Цілком природно, що цим хором завжди керував сам Гордій, який вже тоді виявляв неабиякі диригентські здібності. Саме цей хор став першим виконавцем його творів. Серед них було чимало хорових обробок українських народних пісень, а також власні твори на слова Т.Г.Шевченка (серед них – "Зоре моя вечірняя", "Ой по горі ромен цвіте", "Утоптала стежечку").
У 1870-1894 рр. працював диригентом семінарського хору та учителем хорового співу в  Полтавській духовній семінарії. Виховав багато відомих співаків-хористів і солістів, зокрема В. В. Курдиновського.
Гордію Павловичу Гладкому пощастило створити хорову мелодію з величезною переконливою силою. В ній вражаюче поєднуються народний гнів до гнобителів і глибока любов до рідної України, заклик до боротьби за волю, за народне щастя і елементи ніжної лірики, яка характеризує українську природу. В музиці Г.Гладкого вдало відтворено узагальнений образ українського народу.
Помер геніальний композитор на сорок п'ятому році життя у Полтаві. На фасаді будинку, що на розі вулиць Леніна і Котляревського в 1971 році було встановлено меморіальну дошку. На цьому місці знаходився старий будинок Полтавської духовної семінарії (з 1903 р. тут було музичне училище). Ім'ям Гордія Гладкого названо вулицю в Київському районі Полтави.