ТАНЄЄВ
Сергій Іванович
(1856 – 1915)

1875 року закінчив Московську консерваторію у Миколи Рубінштейна (фортепіано) і Петра Чайковського (композиція). Брав участь у концертах як піаніст-соліст й ансамбліст. Перший виконавець багатьох фортепіанних творів Чайковського, виконавець власних творів. З 1878 по 1905 роки працював у Московській консерваторії (з 1881 – професор), де вів класи гармонії, інструментовки, фортепіано, композиції, поліфонії, музичної форми, а з 1885 по 1889 – очолював її.
1905 року залишив консерваторію в знак протесту проти консервативних методів управління. Продовжував займатися з учнями приватно. Був одним із засновників і педагогів Народної консерваторії (1906), брав участь у роботі Пречистинських курсів для робітників, вивчав музичний фольклор.
Переконаний послідовник класики (у його музиці знайшли втілення традиції Михайла Глінки, Петра Чайковського, а також І. С. Баха, Л. Бетховена), Танєєв передбачив багато тенденцій музичного мистецтва XX століття. Його творчість відзначена глибиною й шляхетністю задумів, високою етичністю й філософською спрямованістю, стриманістю висловлювання, майстерністю тематичного й поліфонічного розвитку. У своїх творах він тяжів до морально-філософської проблематики. Така, наприклад, його єдина опера «Орестея» (за Есхілом, 1894) – зразок втілення античного сюжету в російській музиці. Його камерно-інструментальні твори (тріо, квартети, квінтети) належать до найкращих зразків цього жанру в російській музиці. Один із творців лірико-філософської кантати в російській музиці («Іоанн Дамаскін», «По прочитанні псалма»). Відродив популярний у вітчизняній музиці XVII-XVIII ст. жанр – хору a cappella (автор більше 40 хорів). В інструментальній музиці особливе значення надавав інтонаційній єдності циклу, монотематизму (4-а симфонія, камерно-інструментальні ансамблі).
Створив унікальну працю – «Рухомий контрапункт строгого письма» (1889-1906) і її продовження – «Вчення про канон» (кінець 1890-х рр.- 1915).
Як педагог Танєєв домагався підвищення професійного рівня музичної освіти в Росії. Створив композиторську школу, виховав багатьох музикознавців, диригентів, піаністів (продовжуючи фортепианні традиції Миколи Рубінштейна). Серед учнів: Сергій Рахманінов, Олександр Скрябін, Микола Метнер, Рейнгольд Глієр, Костянтин Ігумнов, Г. Е. Конюс, Б. Л. Яворський.

* Опера «Орестея» (перша постановка – 1895)
* Кантати «Іоанн Дамаскін», «По прочитанні псалма» й ін.
* 4 симфонії (1874-1898), увертюри, концерт для фортепіано з оркестром
* Камерно-інструментальні ансамблі (20) – тріо (в т. ч. фортепіанне, 1908), струнні квартети, квінтети (в т. ч. фортепіанний, 1911)
* Для фортепіано – Прелюдія й фуга та ін.
* Хори a cappella («Схід сонця», «Подивись, яка імла», «Руїни вежі» та ін.)
* Камерно-вокальні ансамблі з фортепіано й a cappella
* 55 романсів