ЖОСКЕН ДЕ ПРЕ
нід. Josquin Des Prez, фр. Josquin des Prés
(1450 – 1521)

Франко-фламандський композитор епохи Відродження народився, імовірно, на теренах сучасної Франції, в провінції Пікардія. Біографія композитора маловідома і спирається переважно на кілька проміжних джерел і гіпотези.
Вважається, що він був учнем Йоганна Окегема. До смерті герцога Рене Анжу (1480) співав у його капеллі. Біографи не мають спільної думки щодо періоду 1480-82: одні кажуть, що Жоскен перебував у Франції, інші – в Італії (Мілан). Також існує думка, що Жоскен провів частину цього часу в Угорщині. В будь-якому разі 1483 або 1484 Жоскен був на службі у сім'ї Сфорца в Мілані. В цей період він познайомився з Franchinus Gaffurius, керівником місцевого церковного хору, який вплинув і на творчість Жоскена, і на його кар’єру. З 1489 по 1495 Жоскен був членом папського хору, спочатку – Інокентія VIII, потім – Олександра VI (Борджіа). Всі ці періоди сформували в Жоскені його власний зрілий стиль. В Мілані на нього вплинули світила італійської світської музики, в Римі він удосконалив техніку духовної музики.
Творчим доробком Жоскена Де Пре є в основному вокальна музика. Його спадщина включає 18 мес, близько 100 мотетів, псалмів і гімнів, 52 світські п'єси на французькі й 3 на італійські тексти. Духовні твори Жоскена Де Пре спиралися на cantus firmus з хоралів або світської музики. Незважаючи на рясне використання техніки імітацій, композиції Жоскена Депре ясні і прозорі.
Жоскен Депре вважається найвидатнішим композитором кінця XV - початку XVI століть. Був званий principes omnes (князем усіх). Мартін Лютер писав, що композитори роблять з нот те, що вийде, а Жоскен робив з ними те, чого прагнув.
Де Пре помер 27 серпня 1521 р. в провінції Ено, в районі сучасного кордону з Бельгією, заповівши своє майно колегії Notre Dame в містечку Condé-sur-l'Escaut. На його честь названо кратер на Меркурії.