ВЕРСТОВСЬКИЙ
Олексій Миколайович
Алексей Николаевич Верстовский
(1799 – 1862)

Народився 18 лютого 1799 р. у Тамбовській губернії. З дев'яти років виступав у концертах в м. Уфа. В 1816-му переїхав до Санкт-Петербурга, де брав уроки фортепіано, скрипки, співу, композиції. З 1823-го жив у Москві. Обіймав такі посади: інспектор музики (з 1825), інспектор репертуару імператорських московських театрів (з 1830), керівник контори дирекції імператорських московських театрів (1848-1860).
Автор переважно музично-сценічних творів – опер і опер-водевілів, а також балад. Протягом тридцяти п'яти років він був службовцем московських Імператорських театрів. Цей період отримав в театральному світі назву «Епоха Верстовського». Верстовський створив 6 опер, серед яких найвідомішими є «Пан Твардовський» (1828), «Вадим, або Пробудження дванадцяти сплячих дів» (1832), «Громобій» (1854, постановка 1857). Та найкращою вважається «Аскольдова могила» (1835).
Написав понад 30 опер-водевілів, зокрема «Бабусині папуги» (текст М. І. Хмельницького, 1819), «Хто брат, хто сестра, або Обман за обманом» (1824) , «Дві записки, або Без вини винуватий» (спільно з Аляб'євим, 1827).
Він також прославився романсами (найвідоміший – «циганський романс»), кантатами, духовною музикою. У російській вокальній ліриці Верстовський створив новий жанр – баладу, або «драматичні кантати», як він сам називав такі твори. Це оповідно-драматичні твори для соліста з інструментальним супроводом, написані у вільній формі. До найкращих балад відносять «Чорна шаль», «Бідний співак», «Нічний огляд» і «Три пісні скальда».