Леонард БЕРНСТАЙН
Leonard Bernstein
(1918 – 1990)

Диригент, композитор, піаніст, педагог. Народився у США, куди чотирма роками раніше емігрували його батьки, які мешкали у Рівному. Також українські корені має і композитор Елмер Бернстайн (1922-2005). Але поспішаємо зазначити, що митці не були родичами, хоча й добре знали один одного. Як і його однофамілець, Леонард отримав найвищу кінонагороду за музику до кінострічок. Так, наприклад, «Вестсайдська історія» за його власним мюзиклом (1961) була вдостоєна 10 премій «Оскар».
Але цьому передували навчання в Гарвардському університеті (1939), Інституті музики Кертіса (1941). Диригентське мистецтво Леонард вдосконалював у Сергія Кусевицького. Займаючи в 1943-44 посаду асистента диригента в симфонічному оркестрі Нью-Йоркської філармонії, Бернстайн – наймолодший з диригентів, що працювали із цим оркестром – привернув загальну увагу, блискуче замінивши маститого Бруно Вальтера на концерті 14 листопада 1943. Пізніше працював з Нью-Йоркським симфонічним оркестром (1943-1947), Палестинським Єврейським симфонічним оркестром (1947) і з Нью-Йоркським філармонічним оркестром (1949-1950).
Бернстайн –  один з найвидатніших диригентів, інтерпретатор класичної, а також сучасної музики, у тому числі творів Шостаковича, Малера. Виступав у Віденській опері (поставив «Фальстафа» і власну оперу «Тихе місце», 1986). Серед записів – «Сомнамбула», «Кармен», «Фіделіо».
Як композитор Бернстайн віддав данину й класиці, і сучасності. Широко відомі його мюзикли. Працюючи в рамках жанру, Бернстайн вводить у мюзикли оперні форми, а також домагається в них наскрізного симфонічного розвитку. У його музиці майстерно перетворені ладогармонічні, ритмічні особливості джазу, негритянських, мексиканських й інших народних пісень. У своїх творах Бернстайн використовує різноманітні музичні засоби – від вуличних пісень до рок-н-рола.
В останні роки життя композитора в нього навчався Микола Дядюра –головний диригент Симфонічного оркестру Національної філармонії Україн.