Варламов Друк
Вівторок, 31 серпня 2010, 19:59

ВАРЛАМОВ
Олександр Єгорович

(1801 – 1848)

Народився у 1801 році в м. Москва (Росія) в родині дрібного посадовця, відставного поручика. Із раннього дитинства хлопчик грав на скрипці та гітарі. В десятирічному віці його віддали в Придворну співочу капелу в Петербурзі. Голос та старанність хлопчика зацікавили директора капели, Дмитра Бортнянського. Він став індивідуально займатися з маленьким співаком. Варламов із вдячністю згадував свого вчителя. Після закінчення навчання в капелі Олександр став працювати вчителем співу в російській посольській церкві у м. Гаага (Нідерланди), але швидко повернувся на батьківщину. Із 1829 року мешкає в Петербурзі. Був знайомий із Ґлінкою, відвідував музичні вечори в його домі. З часом отримав посаду помічника капельмейстера московських імператорських театрів.
У 30-ті роки романси Варламова поступово набувають широкої популярності. Нам відомо близько 200 романсів. За складом вони різноманітні. Є серед них і широкі пісні, схожі на народні (рос. "Ах ты время, времячко"), задумливі (рос. "Горные вершины", "Тяжело, не стало силы", "Белеет парус одинокий") та енергійні (рос. "Вдоль по улице метелица метет", "Песня разбойника", "Вверх по Волге").
Пісні Варламова, щирі та прості, відображали одвічні настрої російських людей: невдоволеність дійсністю, сподівання на краще майбутнє, поривання до боротьби.
Варламов – автор музики до драматичних вистав, у тому числі "Рославлєв", "Двомужниця", "Єрмак", "Муромський ліс", "Гамлет" та ін; балетів "Забавки султана" (1834), "Хитрий хлопчик і людожер" (за казкою Ш. Перро "Хлопчик-мізинчик"; хорів, вокальних ансамблів та ін. Варламову належить також перший підручник з вокалу "Школа співу" (видання в 3-х частинах, Москва, 1840).