Яначек Друк
Понеділок, 05 липня 2010, 14:46

Леош (Лео Еуген) ЯНАЧЕК
Leoš Janáček
(1854 – 1928)

Чеський композитор, музикознавець-етнограф і педагог народився у м. Хуквальди (на той час – Австрія) в сім'ї учителя. Навчався музиці в монастирі Брно, співав у монастирському хорі. Продовжив здобуття освіти в Празі (де познайомився з А. Дворжаком), а також у Лейпцігу і Відні. В 1881 Яначек одружився і повернувся в Брно, де заснував і очолив органну школу (з 1919 - філія Празької консерваторії). У 1881-88 був диригентом оркестру Чеської філармонії, одночасно редактором музичної газети «Гудебні листи». З 90-х рр.. збирав і оброблював моравський музичний фольклор (опублікував близько 2500 народних пісень), написав статтю «Про музичну стороні моравських народних пісень» (1889; праця нині визнана класичною). Заклав підвалини національної композиторської школи 20 ст. Яначек опанував невідомий раніше стародавній моравський музичний фольклор. Оригінально перетворив специфічні риси чесько-моравської інтонаційності; синтезував ладогармонічні, метроритмічні, колористичні особливості народного музичного мистецтва з елементами сучасної музичної мови, створив свій індивідуальний музичний стиль, що увібрав в себе здобутки мистецтва 20 ст. і відрізняється яскравим національним колоритом. Борючись проти впливу німецького пізнього романтизму на чеську музику, Яначек спирався на російське реалістичне музичне мистецтво, франко-італійський Веризм, французьку музику кордону 19-20 ст.

Опери
Šárka (Шарка, 1887-1888)
Počátek románu (Початок роману, 1891)
Jenůfa (1894-1903)
Osud (Доля, 1903-1904)
Výlety páně Broučkovy (Подорожі пана Броучека, 1908-1917)
Káťa Kabanová (Катя Кабанова, 1919-1921, за драмою А.Островського «Гроза»)
Příhody lišky bystroušky (Пригоди лукавої лисички, 1921-1923)
Več Makropulos (Засіб Макропулоса, 1923-1925, за К.Чапеком)
Z mrtvého domu (З мертвого дому, 1927-1928, за Достоєвським)

Симфонічна музика
Сюїта для струнного оркестру (1877)
Ідилія для струнного оркестру (1878)
Lašské tance (Лашські танці, 1889-1890)
Hanácké tance (Ганяцькі танці, 1889-1890)
Сюїта, op.3 (1891)
Žárlivost, увертюра (Ревнощі, 1894)
Šumařovo dítě, балада для оркестру (1912)
Тарас Бульба, рапсодія для оркестру, за Гоголем (1915-1918)
Balada blanická, симфонічна поема для оркестру (1920)
Симфоніетта (1926)
Putování dušičky, концерт для скрипки з оркестром (Блукаючі душі, 1926)
Дунай, симфонія в 4-х частинах (1923-1928; незакінчена)

Камерна музика
Романс для скрипки і фортепіано (1879)
Думка для скрипки і фортепіано (1880)
Соната для скрипки (1913—1921)
Історія для віолончелі і фортепіано (1910)
Престо для віолончелі і фортепіано (1910)
Струнний квартет Nr.1, за повістю Л.Толстого «Крейцерова соната» (1923)
Струнний квартет Nr.2 Особисті листи (1928)
Mládí. Сюїта для духового секстету (1924)
Концертино для фортепіано и камерного ансамблю (1926)
Капричіо для фортепіано (левая рука) и камерного ансамблю (1926)

Фортепіанні твори
Zdenčiny variace. Тема сз варіаціями (1880)
Národní tance na Moravě (1891-1893)
Po zarostlém chodníčku (1901-1908)
Sonata 1. «Z ulice» (1905)
V mlhách (1912)
Vzpomínka (1928)

Вокальні твори
Rákos Rákoczy. Балет зі співом (1891)
Hospodine! Для чотирьох солістів, подвійного змішаного хору, органа, арфи й мідних (1896)
Amarus. Лірична кантата для солістів, хору й оркестру (1897)
Otče náš (Отче наш). Кантата для тенора, хора і фортепіано (1901)
Elegie na smrt dcery Olgy. Кантата для тенора, хору й фортепіано (1903)
Zdrávas Maria для тенора, хору і органа (1904)
Messe Es-Dur для хору і органа (1907-1908, незакінчена)
Na Soláni čarták. Кантата для чоловічого хору з оркестром (1911)
Věčné evangelium. Легенда для солістів, хору і оркестру (1914)
Glagolská mše (Глаголична меса). Кантата для солістів, хору, оркестру і органа (1926)

Пісні
Jarní píseň (1897; нова редакція – 1905)
Zápisník zmizelého. Для тенора, альта, трьох жіночих голосів и фортепіано (1917-1919)