Деліб, Лео Друк

Клеман Філібер Лео ДЕЛІБ
Clément Philibert Léo Delibes
(1836 – 1891)

Народився в Сен-Жермен-Дю-Валь (нині входить до складу міста Ла-Флеш) в сім'ї поштового службовця і доньки співака комічної опери. Після смерті батька у 1847 році сім'я переїхала до Парижа. Музичну освіту отримав в Паризькій консерваторії, де навчався композиції та грі на органі. Його вчителями були Базен, А. Адан та інші.
З 1853 по 1871 працював органістом у церкві Сен-П'єр-де-Шайо та акомпаніатором у "Ліричному театрі" в Парижі. У 1871 році Деліб відмовився від посади органіста, одружився на Леонтін-Естель Денен і повністю присвятив себе композиції.
Тринадцять перших невеликих опер не принесли Делібу значного визнання. Справжню популярність він отримав у 1865 р., після кантати «Alger» та балету «Джерело» (La Source), поставленого в 1866 р. у Гран Опера. Деліб вніс в балет більше шляхетності, вишуканості та симфонічного інтересу.
Серед балетів Деліба особливе місце посідають «Сільвія» та «Коппелія» (за новелою Гофмана "Піщана людина"). Двома цими балетами захоплювався Чайковський, котрий писав про «Сільвію» так: "Що за чудо, що за вишуканість, що за багатство мелодійне, ритмічне й гармонійне!".
У сімдесятих роках Деліб написав опери «Так сказав король» («Le roi l'a dit»), «Жан де Нівель» («Jean de Nivel»), «Лакме» («Lakmé»). Перша з них - найкраща за своєю захопливістю, красою, свіжістю музики і фактури. Третя – «Лакме» – вважається найвидатнішою оперою композитора.
Деліб написав багато романсів, кілька дитячих хорів, ліричну сцену «La mort d'Orphée». У 1884 році Деліб був обраний членом французької Академії витончених мистецтв.