Брух Друк
Понеділок, 16 серпня 2010, 21:42

Макс Хрістіан Фрідріх БРУХ
Max Christian Friedrich Bruch
(1838 – 1920)

Син співачки Макс отримав перші уроки музики від матері. Далі вчився у Фердінанда Хіллера, потім займався в Лейпціґу у Карла Райнеке.
У 1862-1864 рр.. працював в Мангеймі, де написав оперу «Лорелея» (1863). Друга редакція кантати «Фрітьоф» (1864) принесла композиторові перший успіх. У 1880-1883 рр.. Брух очолював оркестр Королівського філармонічного товариства Ліверпуля – один із провідних музичних колективів Великої Британії. У 1890-1910 рр.. викладав у Берлінській вищій школі музики, де його учнями були, зокрема, Отторіно Респігі, Оскар Штраус і Ральф Воан-Вільямс. Повернувся до Великої Британії як диригент, ставши на два роки (1898-1900) біля керма Шотландського оркестру.
За життя Брух написав понад 200 творів. Та певною популярністю користувалися його масштабні хорові доробки – «Одіссей» (1872) і «Вогненний хрест» (Das Feuerkreuz; 1899). З часом, однак, у фокусі уваги виконавців та аудиторії залишилися, головним чином, симфонічні твори Бруха: його скрипкові концерти (особливо перший - Op. 26, 1868, - що входить в стандартний скрипковий репертуар), «Шотландська фантазія» для скрипки з оркестром ( Op. 46, 1880), п'єса «Кол нідрей» для віолончелі з оркестром (Op. 57, 1881) на тему єврейських літургійних мелодій.