К. Ф. Е. Бах Друк
Середа, 28 липня 2010, 12:11

БАХ
Карл Філіпп Емануель

Carl Philipp Emanuel Bach
(1714 - 1788)

Німецький композитор, педагог і теоретик. Другий син Й. С. Баха. У XVIII столітті – найбільш відомий представник своєї сім'ї. Моцарт, наприклад, говорив про нього так: «Він батько, ми – діти». Музика Карла Філіпппа вплинула на Гайдна й Бетховена, який висловлював його генієві «щире милування й повагу».
Музиці навчався, головним чином, у свого батька. В роки юності, проведені в Лейпцігу, допомагав йому під час церковних служб, а також у проведенні публічних концертів.
Більшу частину свого творчого життя К. Ф. Е. Бах перебував під сильним впливом поширених в німецькій літературі та мистецтві того часу ідей «Бурі й натиску». У стилістичному плані творчість композитора зазвичай відносять до перехідного етапу від бароко до класицизму.
За свою більш ніж півстолітню кар'єру музиканта К. Ф. Е. Бах написав близько 1000 творів в різних жанрах (крім театральних) – від невеликих пісень і клавірних п'єс до симфоній і ораторій. Переважне місце в його творчій спадщині займають великі інструментальні композиції: симфонії (близько 20), концерти для клавіру з оркестром (близько 50), різноманітні ансамблеві сонати (більше 50). Але найбільшу історичну цінність, скоріш за все, представляють його численні сонати для клавіру (усього близько 150), які багато в чому вплинули на становлення стилю Гайдна. Багатюща виконавська практика К. Ф. Е. Баха, а також його естетичні погляди знайшли відображення в знаменитому трактаті «Досвід правильного способу гри на клавірі» (1753-1762), що є чудовою пам'яткою німецької музичної культури середини XVIII століття.