Ще в грудні 2010 року дніпропетровські установи культури почало лихоманити, але глядачі нічого не помітили: так само на йшли вистави та концерти - актори і музиканти не мітингували, не оголошували бойкотів. Вони як і раніше сумлінно працювали - вечорами для дорослих, вранці і вдень - на дитячих новорічних святах. Сьогодні ж у них в запасі залишився один місяць "колишнього" життя. Вони можуть стати потерпілими (чи вже майже стали такими) від державної машини реформування.

«Не можна будувати дороги, знищуючи при цьому культуру» зазначила Наталія Пономарчук, головний диригент академічного симфонічного оркестру Дніпропетровської обласної філармонії.
- У середині січня наш колектив повернувся з успішних гастролей Іспанією. Потрібно сказати, що хоча ми вже довгий час є академічним оркестром, надбавку за такий статус (як це відбувається в академічних театрах) ніколи не отримували. В кінці 2010 року в нас з'явилася надія: начебто з 1 січня, згідно з указом Кабінету міністрів України, нам в два рази підвищать зарплату. Але після повернення на батьківщину на нас чекала невесела новина: нам не тільки не підвищили колишню зарплату, але й урізали її на 30 відсотків. І ось тепер заробітна плата музиканта симфонічного оркестру буде становити одну тисячу гривень на місяць.
Мені здається, автори цієї реформи просто не зрозуміли, що вони зробили. Зараз наше завдання - переконати тих, від кого залежить наше подальше існування, в тому, що ми потрібні місту і області. Є ще одна проблема, про яку не можу не сказати: в Дніпропетровську немає хороших з точки зору акустики залів - принаймні, для звучання симфонічного оркестру. На третьому поверсі нашого філармонії є феноменальний в цьому сенсі зал - Київ позаздрив би! Але його треба відремонтувати. Невже мільйонному місту, нашої області цей зал не потрібен? додала пані Пономарчук.

Також свої думки висловив і генеральний директор Дніпропетровського академічного театру опери та балету Олександр Шароваров:
"...Сьогодні нашому театру скоротили фінансування на 13, 2 відсотка від тієї суми, яка була виділена в 2010 році. Проте є велика надія на те, що це буде переглянуто. Крім того може бути повністю ліквідована доплата за вислугу років, а надбавка за академічність буде збільшувати зарплату не в 2 рази, як це відбувається зараз, а приблизно в 1, 6 рази. Таким чином, наші творчі працівники втратять від однієї до двох тисяч гривень щомісяця.
Найцінніше в оперному театрі - це трупа. І коли люди розбігаються хто куди, роз'їжджаються від нас по всьому світу, - це страшно. На сьогоднішній день у мене вже є один факт звільнення: соліст балету Євген Кучвар з 1 лютого працює не у нас, а в санкт-петербурзькому балеті Бориса Ейфмана. У мене в столі лежить і заяву про звільнення художнього керівника нашого театру - хореографа Олега Ніколаєва. Але я цю заяву не підписую і намагаюся вмовити Миколаєва залишитися: наприкінці березня має відбутися прем'єра його дітища - балету «Цвіт папороті»...
У Дніпропетровську сьогодні тільки 28 осіб, які можуть співати оперу, - інших просто немає! Коли в 1974 році у нас відкривався оперний театр, звідусіль звали кращих артистів - їм виділили 174 квартири. А що зараз ми можемо запропонувати не приїжджим - навіть своїм артистам? На які кошти розвиватися, ставити нові вистави? Адже неможливо футбольному клубу з Хацапетівки виграти «Євро-2012»! А підвищувати ціни на квитки, як нам радять, ми не хочемо: не такий багатий наш глядач" - додав пан Шароваров

Ось як відреагував на ці події автор програми «Культура і духовність Дніпропетровщини» народний депутат України Михайло Соколов:

- Скорочення робочих місць і зарплат у цій сфері допустити не можна! Чи є культура пріоритетним напрямком у розвитку нашого регіону? Вона повинна бути пріоритетом, якщо мова йде про цивілізовану державу! Тим більше так має бути в Дніпропетровську, де вже дуже багато років працює багато прекрасних театрів, творчих колективів. Суспільство, позбавлене культурних і духовних цінностей, неминуче зазнає колосальних втрат - цього бути не повинно!

Music-Review