Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Language

EnglishFinnishFrenchGermanItalianPolishRussianSpanishEstonian

Пошук

Нас відвідують

На даний момент 55 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз звучить
- Автор - Назва:
Beethoven - Symphony #3 In E Flat, Op. 55, "Eroica" - 1. Allegro Con Brio
Наступний
- Автор - Назва:
Tchaikovsky - Swan Lake - Act 1: Pas De Deux: A) Tempo Di Valse
Слухачів: 14
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

23 жовтня 2017
Robert Bridges 1844
Gummo Marx 1893
Gertrude Ederle 1906
Diana Dors 1931
Johnny Carson 1925
George Cohen 1939
Pele 1940
Michael Crichton 1942
Anita Roddick 1942

Фото дня

c2254e21333885ac73e7ddbd5ea9fe74.gif

Рекомендуємо

Портал
Аренський PDF Друк e-mail
Четвер, 15 липня 2010, 16:24

АРЕНСЬКИЙ
Антон Степанович

(1861 – 1906)

Російський композитор, піаніст, диригент і педагог народився 30 червня (12 липня за н.ст.) 1861 року в м. Новгород. Батько, лікар, грав на віолончелі, мати була непоганою піаністкою. Видатні музичні здібності Аренського проявилися тоді, коли він почав брати уроки гри на фортепіано. Йому було в цей час близько семи років.
Закінчив з відзнакою Петербурзьку консерваторію (1882) з класу композиції у Рімского-Корсакова. У 1883-95 викладав у Московській консерваторії; 1895-1901 – керівник петербурзької Придворної співацької капели.
Теоретичні праці Аренського – підручники з гармонії та аналізу музичних форм.
Серед учнів Аренського – Рейнґольд Ґлієр.
Хоч творчості композитора бракувало справжньої глибини, проте в цілому він ішов за традиціями прогресивної російської реалістичної музики. Його творчості властиві правдивість, виразність, задушевність, висока майстерність, на ній помітно позначився вплив Петра Чайковського.
В останні роки життя Аренський часто гастролював, побував також і в Україні – Харків, Київ, Катеринослав (Дніпропетровськ), Одеса. На українську тему написав фантазію на теми І. Рябініна для фортепіано з оркестром (1899), в якій розробив мелодію київської думи «Про Вольгу та Микулу».

* Опери
- «Сон на Волзі» (1888),
- «Рафаель» (1894) — італійською мовою,
- «Наль і Дамаянті» (1903),
* Балет «Ніч в Єгипті» (1900),
* Музика до поеми Олександра Пушкіна «Бахчисарайський фонтан» (1899),
* Дві симфонії,
* Інструментальні ансамблі,
* Романси на слова О. Апухтіна, Д. Ратгауза, Т. Щепкіної-Куперник.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити