Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Language

EnglishFinnishFrenchGermanItalianPolishRussianSpanishEstonian

Пошук

Нас відвідують

На даний момент 60 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз звучить
- Автор - Назва:
Beethoven - Symphony #3 In E Flat, Op. 55, "Eroica" - 2. Marcia Funebre: Adagio Assai
Наступний
- Автор - Назва:
Schumann - Piano Concerto In A Minor, Op. 54 - 1. Allegro Affettuoso
Слухачів: 12
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

23 червня 2017
Johannes Gutenburg 1400
Empress Josephine 1763
Duke of Windsor 1894
Alan Turing 1912
Sir Leonard Hutton 1916
David Kernan 1939
Adam Faith 1940
Ted Shackleford 1946
Paul Arthurs 1965

Фото дня

kotor.jpg

Рекомендуємо

Портал
Аренський PDF Друк e-mail
Четвер, 15 липня 2010, 16:24

АРЕНСЬКИЙ
Антон Степанович

(1861 – 1906)

Російський композитор, піаніст, диригент і педагог народився 30 червня (12 липня за н.ст.) 1861 року в м. Новгород. Батько, лікар, грав на віолончелі, мати була непоганою піаністкою. Видатні музичні здібності Аренського проявилися тоді, коли він почав брати уроки гри на фортепіано. Йому було в цей час близько семи років.
Закінчив з відзнакою Петербурзьку консерваторію (1882) з класу композиції у Рімского-Корсакова. У 1883-95 викладав у Московській консерваторії; 1895-1901 – керівник петербурзької Придворної співацької капели.
Теоретичні праці Аренського – підручники з гармонії та аналізу музичних форм.
Серед учнів Аренського – Рейнґольд Ґлієр.
Хоч творчості композитора бракувало справжньої глибини, проте в цілому він ішов за традиціями прогресивної російської реалістичної музики. Його творчості властиві правдивість, виразність, задушевність, висока майстерність, на ній помітно позначився вплив Петра Чайковського.
В останні роки життя Аренський часто гастролював, побував також і в Україні – Харків, Київ, Катеринослав (Дніпропетровськ), Одеса. На українську тему написав фантазію на теми І. Рябініна для фортепіано з оркестром (1899), в якій розробив мелодію київської думи «Про Вольгу та Микулу».

* Опери
- «Сон на Волзі» (1888),
- «Рафаель» (1894) — італійською мовою,
- «Наль і Дамаянті» (1903),
* Балет «Ніч в Єгипті» (1900),
* Музика до поеми Олександра Пушкіна «Бахчисарайський фонтан» (1899),
* Дві симфонії,
* Інструментальні ансамблі,
* Романси на слова О. Апухтіна, Д. Ратгауза, Т. Щепкіної-Куперник.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити