Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 233 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Rachmaninov - Piano Concerto #2 In C Minor, Op. 18 - 1. Moderato, Allegro
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
Grieg - Piano Concerto In A Minor, Op. 16 - 3. Allegro Moderato Molto E Marcato
Слухачів: 13
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

01 липня 2022
Louis Bleriot 1872
Amy Johnson 1903
Olivia De Haviland 1916
Jamie Farr 1934
Jean Marsh 1934
Debbie Harry 1945
Trevor Eve 1951
Dan Ackroyd 1952
Carl Lewis 1961
Diana Princess of Wales 1961
Ross Kemp 1964
Pamela Anderson 1967

Фото дня

vivaldi.jpg
Аміров PDF Друк e-mail
Четвер, 15 липня 2010, 15:10

Фікрет АМІРОВ
Fikrət Məşədi Cəmil oğlu Əmirov
(1922 – 1984)

Азербайджанський композитор радянської доби народився 22 листопада 1922 року в Гянджі в сім'ї відомого співака та виконавця на тарі. Навчався в музичному училищі Кіровабада з класу тара, потім в Бакинському музичному училищі з класу композиції, а в 1939 році вступив до Бакинської консерваторії, де вивчав композицію у Зейдмана та основи азербайджанської народної музики в Узеір Гаджибекова.
З початком Великої Вітчизняної війни Аміров пішов на фронт, був демобілізований після поранення. У 1942-43 роках він був художнім керівником Кіровабадского філармонічного оркестру.
Після Перемоги продовжив навчання і в 1948 році закінчив консерваторію, представивши в якості дипломної роботи оперу «Улдуз». Інші твори цього періоду – симфонія «Пам'яті Нізамі» (1947), два «симфонічних мугама»: «Шур» і «Курди Афшар» (1948), опера «Севіль» (1953). У 1947 році був художнім керівником Кіровабадского філармонічного Бакинського симфонічного оркестру, в 1956-59 – директором Азербайджанського державного театру опери та балету, а також секретарем Азербайджанського відділення Спілки композиторів СРСР. У 1965 році Аміров отримав звання Народного артиста СРСР.
Найбільш відомі його симфонічні твори, крім вищевказаних, це: «Азербайджанська капріччіо» (1961), «Гулістан - Баяти-Шираз» (1968), «Легенда про Насимі» (1977), Концерт для скрипки та фортепіано з оркестром (1948) та інші.
У своїй творчості композитор активно використовував азербайджанські народні мелодії і ритми, принципи мугама, імпровізацію, органічно поєднуючи їх з варіаційним і поліфонічним розвитком.

Опери
* «Улдуз» (1948)
* «Севіль» (1953)

Балет
* «1001 ніч» (1979)

Оперети
* «Викрадач сердець» (1943)
* «Радісна звістка» (1945)

Оркестрові твори
* Поема (1941)
* «Пам'яті героїв Великої Вітчизняної війни» (1943)
* «Пам'яті Нізамі» (1947)
* Два симфонічних мугама: «Шур», «Курди Офшари» (1948, Сталінська премія)
* «Присвята Узеір Гаджибекова» для фортепіано та оркестру (1949)
* Сюїта «Азербайджан» (1950)
* Концерт для фортепіано з оркестром на арабські теми (1957)
* Азербайджанське капричіо (1961)
* «Симфонічні танці» (1963)
* «Симфонічні портрети» (1970)
* «Гюлістан - Баяті Ширазі», симфонічний мугам для меццо-сопрано, камерного оркестру та литавр (1970)

Камерні твори
* «Пам'яті Асафа Зейналлі» для віолончелі та фортепіано (1948)
* Дванадцять мініатюр для фортепіано (1955)
* Сюїта на албанські теми для двох фортепіано (1955)

Твори для хору, камерних складів, обробки народних пісень, музика для театру, кіно та ін.