Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 222 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Tchaikovsky - Piano Concerto #1 In B Flat Minor, Op.23-1.Allegro Non Tropo E Molto Maestro, Allegro Con
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
Tchaikovsky - Swan Lake - Act 1: Pas De Trois: A) Intrada
Слухачів: 13
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

22 січня 2021
Sir Francis Bacon 1561
Sir Alf Ramsay 1920
Lord Byron 1788
Sam Cooke 1921
Bill Bixby 1934
Michael Hutchence 1960
Mary Hayley Bell 1951
Claire Rayner 1931
John Hurt 1940
Malcolm McLaren 1946
George Foreman 1948
Nigel Benn 1974

Фото дня

Adam_.jpg
Аміров PDF Друк e-mail
Четвер, 15 липня 2010, 15:10

Фікрет АМІРОВ
Fikrət Məşədi Cəmil oğlu Əmirov
(1922 – 1984)

Азербайджанський композитор радянської доби народився 22 листопада 1922 року в Гянджі в сім'ї відомого співака та виконавця на тарі. Навчався в музичному училищі Кіровабада з класу тара, потім в Бакинському музичному училищі з класу композиції, а в 1939 році вступив до Бакинської консерваторії, де вивчав композицію у Зейдмана та основи азербайджанської народної музики в Узеір Гаджибекова.
З початком Великої Вітчизняної війни Аміров пішов на фронт, був демобілізований після поранення. У 1942-43 роках він був художнім керівником Кіровабадского філармонічного оркестру.
Після Перемоги продовжив навчання і в 1948 році закінчив консерваторію, представивши в якості дипломної роботи оперу «Улдуз». Інші твори цього періоду – симфонія «Пам'яті Нізамі» (1947), два «симфонічних мугама»: «Шур» і «Курди Афшар» (1948), опера «Севіль» (1953). У 1947 році був художнім керівником Кіровабадского філармонічного Бакинського симфонічного оркестру, в 1956-59 – директором Азербайджанського державного театру опери та балету, а також секретарем Азербайджанського відділення Спілки композиторів СРСР. У 1965 році Аміров отримав звання Народного артиста СРСР.
Найбільш відомі його симфонічні твори, крім вищевказаних, це: «Азербайджанська капріччіо» (1961), «Гулістан - Баяти-Шираз» (1968), «Легенда про Насимі» (1977), Концерт для скрипки та фортепіано з оркестром (1948) та інші.
У своїй творчості композитор активно використовував азербайджанські народні мелодії і ритми, принципи мугама, імпровізацію, органічно поєднуючи їх з варіаційним і поліфонічним розвитком.

Опери
* «Улдуз» (1948)
* «Севіль» (1953)

Балет
* «1001 ніч» (1979)

Оперети
* «Викрадач сердець» (1943)
* «Радісна звістка» (1945)

Оркестрові твори
* Поема (1941)
* «Пам'яті героїв Великої Вітчизняної війни» (1943)
* «Пам'яті Нізамі» (1947)
* Два симфонічних мугама: «Шур», «Курди Офшари» (1948, Сталінська премія)
* «Присвята Узеір Гаджибекова» для фортепіано та оркестру (1949)
* Сюїта «Азербайджан» (1950)
* Концерт для фортепіано з оркестром на арабські теми (1957)
* Азербайджанське капричіо (1961)
* «Симфонічні танці» (1963)
* «Симфонічні портрети» (1970)
* «Гюлістан - Баяті Ширазі», симфонічний мугам для меццо-сопрано, камерного оркестру та литавр (1970)

Камерні твори
* «Пам'яті Асафа Зейналлі» для віолончелі та фортепіано (1948)
* Дванадцять мініатюр для фортепіано (1955)
* Сюїта на албанські теми для двох фортепіано (1955)

Твори для хору, камерних складів, обробки народних пісень, музика для театру, кіно та ін.