Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Language

EnglishFinnishFrenchGermanItalianPolishRussianSpanishEstonian

Пошук

Нас відвідують

На даний момент 8 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз звучить
- Автор - Назва:
Tchaikovsky - Nutcracker,Act 2 - Pas de deux 1 Dance of the Prince and the Sugar-Plum Fairy
Наступний
- Автор - Назва:
Paganini - Violin Concerto #4 In D Minor - 3. Rondo Galante. Andantino Gaio
Слухачів: 12
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

22 серпня 2017
Cecil Kellaway 1883
John Lee Hooker 1917
Henri Cartier-Bresson 1908
Ray Bradbury 1920
Honor Blackman 1926
General Norman Schwarzkopf 1934
Dale Hawkins 1938
Steve Davis 1957
Howie Dorough 1973

Фото дня

Schutz.jpg

Рекомендуємо

Портал
Аміров PDF Друк e-mail
Четвер, 15 липня 2010, 15:10

Фікрет АМІРОВ
Fikrət Məşədi Cəmil oğlu Əmirov
(1922 – 1984)

Азербайджанський композитор радянської доби народився 22 листопада 1922 року в Гянджі в сім'ї відомого співака та виконавця на тарі. Навчався в музичному училищі Кіровабада з класу тара, потім в Бакинському музичному училищі з класу композиції, а в 1939 році вступив до Бакинської консерваторії, де вивчав композицію у Зейдмана та основи азербайджанської народної музики в Узеір Гаджибекова.
З початком Великої Вітчизняної війни Аміров пішов на фронт, був демобілізований після поранення. У 1942-43 роках він був художнім керівником Кіровабадского філармонічного оркестру.
Після Перемоги продовжив навчання і в 1948 році закінчив консерваторію, представивши в якості дипломної роботи оперу «Улдуз». Інші твори цього періоду – симфонія «Пам'яті Нізамі» (1947), два «симфонічних мугама»: «Шур» і «Курди Афшар» (1948), опера «Севіль» (1953). У 1947 році був художнім керівником Кіровабадского філармонічного Бакинського симфонічного оркестру, в 1956-59 – директором Азербайджанського державного театру опери та балету, а також секретарем Азербайджанського відділення Спілки композиторів СРСР. У 1965 році Аміров отримав звання Народного артиста СРСР.
Найбільш відомі його симфонічні твори, крім вищевказаних, це: «Азербайджанська капріччіо» (1961), «Гулістан - Баяти-Шираз» (1968), «Легенда про Насимі» (1977), Концерт для скрипки та фортепіано з оркестром (1948) та інші.
У своїй творчості композитор активно використовував азербайджанські народні мелодії і ритми, принципи мугама, імпровізацію, органічно поєднуючи їх з варіаційним і поліфонічним розвитком.

Опери
* «Улдуз» (1948)
* «Севіль» (1953)

Балет
* «1001 ніч» (1979)

Оперети
* «Викрадач сердець» (1943)
* «Радісна звістка» (1945)

Оркестрові твори
* Поема (1941)
* «Пам'яті героїв Великої Вітчизняної війни» (1943)
* «Пам'яті Нізамі» (1947)
* Два симфонічних мугама: «Шур», «Курди Офшари» (1948, Сталінська премія)
* «Присвята Узеір Гаджибекова» для фортепіано та оркестру (1949)
* Сюїта «Азербайджан» (1950)
* Концерт для фортепіано з оркестром на арабські теми (1957)
* Азербайджанське капричіо (1961)
* «Симфонічні танці» (1963)
* «Симфонічні портрети» (1970)
* «Гюлістан - Баяті Ширазі», симфонічний мугам для меццо-сопрано, камерного оркестру та литавр (1970)

Камерні твори
* «Пам'яті Асафа Зейналлі» для віолончелі та фортепіано (1948)
* Дванадцять мініатюр для фортепіано (1955)
* Сюїта на албанські теми для двох фортепіано (1955)

Твори для хору, камерних складів, обробки народних пісень, музика для театру, кіно та ін.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити