Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Language

EnglishFinnishFrenchGermanItalianPolishRussianSpanishEstonian

Пошук

Нас відвідують

На даний момент 82 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз звучить
- Автор - Назва:
Beethoven - Symphony #3 In E Flat, Op. 55, "Eroica" - 2. Marcia Funebre: Adagio Assai
Наступний
- Автор - Назва:
Schumann - Piano Concerto In A Minor, Op. 54 - 1. Allegro Affettuoso
Слухачів: 12
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

23 червня 2017
Johannes Gutenburg 1400
Empress Josephine 1763
Duke of Windsor 1894
Alan Turing 1912
Sir Leonard Hutton 1916
David Kernan 1939
Adam Faith 1940
Ted Shackleford 1946
Paul Arthurs 1965

Фото дня

0066.gif

Рекомендуємо

Портал
Аляб’єв PDF Друк e-mail
Четвер, 15 липня 2010, 12:00

АЛЯБ'ЄВ
Олександр Олександрович

(1787 – 1851)

У багатьох ім’я Аляб’єва асоціюється лише з авторством відомого романсу «Соловей». Але митець був одним з перших, хто ввів у романс громадянські мотиви, теми патріотизму та співчуття знедоленим. Також варто знати, що Аляб'єв написав 6 опер (серед них «Місячна ніч, або Домовики», «Аммалатбек»), балет «Чарівний барабан», оркестрові твори (в тому числі симфонію), фортепіанні п'єси, хори, понад 200 романсів. Серед останніх – безсмертні «Іртиш», «Вечірній дзвін», «Соловей» та ін. Аляб'єв виявляв великий інтерес до народних пісень (в тому числі українських, кавказьких), він є автором обробок українських народних пісень, упорядкованих разом з українським фольклористом Михайлом Максимовичем у збірку "Голоси українських пісень", видану Максимовичем у Москві у 1834 р.
Майбутній митець народився в далекому зауральському Тобольську (нині – Тюменська область) – краї, облюбованому московськими царями для заслань козацької старшини. Дитина віце-губернатора, він, як і будь-який інший дворянський син, здобував освіту вдома. Потім вчився у Московському університеті.
Під час Вітчизняної війни 1812 року добровільно вступив до армії і з нею пройшов бойовий шлях до Парижа. Брав участь у битвах, був поранений, нагороджений за бойові заслуги орденом. Повернувшись після закінчення війни в Петербург, входить до кіл російської інтелігенції. Серед його друзів – Грибоєдов, Одоєвський, майбутні декабристи Муханов, Бєстужев-Марлінський. Ідеї декабристів вплинули на формування поглядів композитора. У Петербурзі Аляб'єв серйозно починає займатися написанням музики. Невдовзі він стає автором музики для театру, опер, романсів, зажив слави. Пише квартети і тріо. Та особливої популярності набуває в середині 20-х років популярний і досі романс «Соловей» на слова А. Дельвіга. В чому секрет його довголіття? Пісні передує жвавий фортепіанний вступ у дусі гітарного мотиву. З перших інтонацій вокальної партії розгортається м'яка, задумлива мелодія. Зазвичай у російських народних піснях відхилення від мінора до паралельного мажора (ре мінор - фа мажор) надає звучанню більш світлого відтінку. Приспів звучить дещо контрастно. Він побудований на музиці інструментального вступу.
Цю пісню виконували Нєжданова, Барсова та ін.
У 1825 році Аляб’єв був несправедливо звинувачений у вбивстві під час гри у карти та арештований. Три роки його тримали у в'язниці. Після цього — заслання до Сибіру із позбавленням всіх дворянських прав. Напевно, влада намагалася позбавитися людини, що товаришувала із декабристами. Цар Ніколай І неодноразові відхиляв клопотання про помилування.
Лише через три роки Аляб’єв знову повертається до Тобольська. Тут він організував симфонічний оркестр «козачої музики», керував симфонічними і хоровими концертами, виступав як диригент і піаніст.
Через кілька років Аляб'єв отримав дозвіл виїхати на лікування до Кавказу. Гірська природа справила велике враження на композитора. Аляб'єв слухав і збирав пісні кавказьких народів, створив ряд творів на кавказькі теми («Грузинська пісня», «Кабардинська пісня», опера «Аммалат-бек», мелодрама «Кавказький полонений» на сюжет однойменної поеми Пушкіна). Тоді ж Аляб'єв працював і над збіркою українських народних пісень. Пізніше, в Оренбурзі, де йому довелося оселитися, Аляб'єв продовжував працювати над вивченням та збиранням народних пісень, тепер вже башкирських.
Останні роки Аляб'єв нелегально мешкав у Москві. Познайомившись із творами поета-революціонера Огарьова, він написав на його вірші кілька чудових пісень: «Кабак», «Ізба»), «Сільський сторож». У них знайшла відображення важка доля простого народу. Помер Аляб'єв у 1851 році в Москві.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити