Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Нас відвідують

На даний момент 91 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз звучить
- Автор - Назва:
Paganini - Violin Concerto #5 in A Minor - 3. Finale: Rondo
Наступний
- Автор - Назва:
Liszt - Liebestraum #3 in A-flat
Слухачів: 12
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

19 серпня 2019
Orville Wright 1871
Coco Chanel 1883
Gene Roddenberry 1921
Jill St. John 1940
Johnny Nash 1940
Billy J. Kramer 1943
John Deacon 1951
Jonathan Frakes 1952
Matthew Perry 1969
Maggie Simpson 1985

Фото дня

Gliere.jpg
Данькевич PDF Друк e-mail
Четвер, 15 липня 2010, 00:06

ДАНЬКЕВИЧ
Костянтин Федорович

(1905 - 1984)

Майбутній український композитор, піаніст і педагог народився 11 (24) грудня 1905 року в Одесі. У ранньому віці проявив музично-вокальні здібності. Після школи вступив до Одеського музично-драматичного інституту, навчався у Миколи Вілінського (який і направив юнака на стежку композитора) та Василя Золотарьова (учня Лядова, Балакірєва та Рімского-Корсакова). Закінчивши заклад 1929 року з відзнакою, залишився там викладати. У 1948-1953 роках – професор Одеської консерваторії, яку очолював у 1944-1951. Від 1953 року – професор Київської консерваторії. У 1954-му отримав високе звання Народного артиста СРСР. У 1956-1967 роках – голова правління Спілки композиторів України.
1978 року Данькевичу було присуджено Державну премію УРСР імені Тараса Шевченка за оперу «Богдан Хмельницький». Був нагороджений Орденами Леніна, Орденами Трудового Червоного Прапора, низкою почесних медалей. Ці нагороди були не просто даниною його вікові, чи громадським заслугам. Про талант Данькевича згадував його сучасник Олександр Сокіл: "...Раптово, навстоячки, без попередження він пробігся клавішами. Я ніколи не чув, щоб ТАК грали на роялі. Своєю здоровенною рукою з товстими пальцями він видобував найніжніші, мерехтливі, повітряної легкості й саме піаністичної краси пасажі".
Про неабияку силу Данькевича іноді згадували й у комічному контексті. Диригент Ігор Блажков: "На всіх урядових концертах він виступав з одним і тим же номером – співав власну пісню на власні слова під свій же акомпанемент. Здоровий був дядько, велетенський. Якось, пам'ятаю, рояль не похилій сцені Жовтневого палацу раптом починає котитися. А він, продовжуючи співати про партію і граючи лівою рукою, підтягує його до себе, як пір'їну, правою!".
Помер митець 26 лютого 1984 року в Києві.
Трьома роками пізніше його ім’ям було названо одну з вулиць Столиці.

Твори
* Опера «Трагедійна ніч» (1935)
* Балет «Лілея» за мотивами поетичних творів Т. Шевченка (1939)
* Музична комедія «Золоті ключі» (1947)
* Опера «Богдан Хмельницький» (1951, друга редакція — 1953)
* Ораторія «Жовтень» (1957)
* Опера «Назар Стодоля» (1960)
* Дві симфонії (1937, 1945)
* Симфонічні сюїти:
- «Українська народна сюїта» (1929)
- «Богдан Хмельницький» (1940)
* Поеми:
- «Отелло» (1938)
- «Тарас Шевченко» (1939)
«1917 рік» (1955)
* Камерні твори
* Хорові твори
* Романси

Автор музики до театральних вистав і кінофільмів:
* «Педро» (1938)
* «Ескадрилья № 5» (1939)
* «Триста років тому…» (1956)
* «Правда» (1957)
* «Народжені бурею» (1958)
* «Дума про Україну» (1960, т/ф за однойменною кантатою).
У 1958 р. Вахтанг Вронський та Василь Лапокниш екранізували балет Костянтина Данькевича «Лілея».