Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 78 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Mozart - Sym.40 G-moll K550 4. Finale: allegro assai
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
RadioClassic - HandmadeMusic
Слухачів: 16
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

09 квітня 2020
Sir Victor Gollancz 1893
Hugh Hefner 1926
John-Paul Belmondo 1933
Dennis Quaid 1954
Allen Jenkins 1900
Tom Lehrer 1928
Valerie Singleton 1937
Severiano Ballesteros 1957
Sir Robert Helpmann 1909
Carl Perkins 1932
Hannah Gordon 1941
Jacques Villeneuve 1971

Фото дня

Carl_Czerny.jpg
Данькевич PDF Друк e-mail
Четвер, 15 липня 2010, 00:06

ДАНЬКЕВИЧ
Костянтин Федорович

(1905 - 1984)

Майбутній український композитор, піаніст і педагог народився 11 (24) грудня 1905 року в Одесі. У ранньому віці проявив музично-вокальні здібності. Після школи вступив до Одеського музично-драматичного інституту, навчався у Миколи Вілінського (який і направив юнака на стежку композитора) та Василя Золотарьова (учня Лядова, Балакірєва та Рімского-Корсакова). Закінчивши заклад 1929 року з відзнакою, залишився там викладати. У 1948-1953 роках – професор Одеської консерваторії, яку очолював у 1944-1951. Від 1953 року – професор Київської консерваторії. У 1954-му отримав високе звання Народного артиста СРСР. У 1956-1967 роках – голова правління Спілки композиторів України.
1978 року Данькевичу було присуджено Державну премію УРСР імені Тараса Шевченка за оперу «Богдан Хмельницький». Був нагороджений Орденами Леніна, Орденами Трудового Червоного Прапора, низкою почесних медалей. Ці нагороди були не просто даниною його вікові, чи громадським заслугам. Про талант Данькевича згадував його сучасник Олександр Сокіл: "...Раптово, навстоячки, без попередження він пробігся клавішами. Я ніколи не чув, щоб ТАК грали на роялі. Своєю здоровенною рукою з товстими пальцями він видобував найніжніші, мерехтливі, повітряної легкості й саме піаністичної краси пасажі".
Про неабияку силу Данькевича іноді згадували й у комічному контексті. Диригент Ігор Блажков: "На всіх урядових концертах він виступав з одним і тим же номером – співав власну пісню на власні слова під свій же акомпанемент. Здоровий був дядько, велетенський. Якось, пам'ятаю, рояль не похилій сцені Жовтневого палацу раптом починає котитися. А він, продовжуючи співати про партію і граючи лівою рукою, підтягує його до себе, як пір'їну, правою!".
Помер митець 26 лютого 1984 року в Києві.
Трьома роками пізніше його ім’ям було названо одну з вулиць Столиці.

Твори
* Опера «Трагедійна ніч» (1935)
* Балет «Лілея» за мотивами поетичних творів Т. Шевченка (1939)
* Музична комедія «Золоті ключі» (1947)
* Опера «Богдан Хмельницький» (1951, друга редакція — 1953)
* Ораторія «Жовтень» (1957)
* Опера «Назар Стодоля» (1960)
* Дві симфонії (1937, 1945)
* Симфонічні сюїти:
- «Українська народна сюїта» (1929)
- «Богдан Хмельницький» (1940)
* Поеми:
- «Отелло» (1938)
- «Тарас Шевченко» (1939)
«1917 рік» (1955)
* Камерні твори
* Хорові твори
* Романси

Автор музики до театральних вистав і кінофільмів:
* «Педро» (1938)
* «Ескадрилья № 5» (1939)
* «Триста років тому…» (1956)
* «Правда» (1957)
* «Народжені бурею» (1958)
* «Дума про Україну» (1960, т/ф за однойменною кантатою).
У 1958 р. Вахтанг Вронський та Василь Лапокниш екранізували балет Костянтина Данькевича «Лілея».