Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 93 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Beethoven - Symphony #3 In E Flat, Op. 55, "Eroica" - 2. Marcia Funebre: Adagio Assai
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
Bach - Concerto for Harpsichord and Strings No.1 in C Minor, BWV1060 - 3.Allegro
Слухачів: 12
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

13 серпня 2020
John Logie Baird 1888
Bert Lahr 1895
Alfred Hitchcock 1899
Rod Hull 1935
Fidel Castro 1927
Madhur Jaffrey 1933
Marie Helvin 1952
Feargal Sharkey 1958
Alan Shearer 1970

Фото дня

Paul-Dukas.jpg
Данькевич PDF Друк e-mail
Четвер, 15 липня 2010, 00:06

ДАНЬКЕВИЧ
Костянтин Федорович

(1905 - 1984)

Майбутній український композитор, піаніст і педагог народився 11 (24) грудня 1905 року в Одесі. У ранньому віці проявив музично-вокальні здібності. Після школи вступив до Одеського музично-драматичного інституту, навчався у Миколи Вілінського (який і направив юнака на стежку композитора) та Василя Золотарьова (учня Лядова, Балакірєва та Рімского-Корсакова). Закінчивши заклад 1929 року з відзнакою, залишився там викладати. У 1948-1953 роках – професор Одеської консерваторії, яку очолював у 1944-1951. Від 1953 року – професор Київської консерваторії. У 1954-му отримав високе звання Народного артиста СРСР. У 1956-1967 роках – голова правління Спілки композиторів України.
1978 року Данькевичу було присуджено Державну премію УРСР імені Тараса Шевченка за оперу «Богдан Хмельницький». Був нагороджений Орденами Леніна, Орденами Трудового Червоного Прапора, низкою почесних медалей. Ці нагороди були не просто даниною його вікові, чи громадським заслугам. Про талант Данькевича згадував його сучасник Олександр Сокіл: "...Раптово, навстоячки, без попередження він пробігся клавішами. Я ніколи не чув, щоб ТАК грали на роялі. Своєю здоровенною рукою з товстими пальцями він видобував найніжніші, мерехтливі, повітряної легкості й саме піаністичної краси пасажі".
Про неабияку силу Данькевича іноді згадували й у комічному контексті. Диригент Ігор Блажков: "На всіх урядових концертах він виступав з одним і тим же номером – співав власну пісню на власні слова під свій же акомпанемент. Здоровий був дядько, велетенський. Якось, пам'ятаю, рояль не похилій сцені Жовтневого палацу раптом починає котитися. А він, продовжуючи співати про партію і граючи лівою рукою, підтягує його до себе, як пір'їну, правою!".
Помер митець 26 лютого 1984 року в Києві.
Трьома роками пізніше його ім’ям було названо одну з вулиць Столиці.

Твори
* Опера «Трагедійна ніч» (1935)
* Балет «Лілея» за мотивами поетичних творів Т. Шевченка (1939)
* Музична комедія «Золоті ключі» (1947)
* Опера «Богдан Хмельницький» (1951, друга редакція — 1953)
* Ораторія «Жовтень» (1957)
* Опера «Назар Стодоля» (1960)
* Дві симфонії (1937, 1945)
* Симфонічні сюїти:
- «Українська народна сюїта» (1929)
- «Богдан Хмельницький» (1940)
* Поеми:
- «Отелло» (1938)
- «Тарас Шевченко» (1939)
«1917 рік» (1955)
* Камерні твори
* Хорові твори
* Романси

Автор музики до театральних вистав і кінофільмів:
* «Педро» (1938)
* «Ескадрилья № 5» (1939)
* «Триста років тому…» (1956)
* «Правда» (1957)
* «Народжені бурею» (1958)
* «Дума про Україну» (1960, т/ф за однойменною кантатою).
У 1958 р. Вахтанг Вронський та Василь Лапокниш екранізували балет Костянтина Данькевича «Лілея».