Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Нас відвідують

На даний момент 101 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз звучить
- Автор - Назва:
Buxtehude - Passacaglia in D Minor
Наступний
- Автор - Назва:
RadioClassic - Point
Слухачів: 14
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

16 грудня 2019
Catherine of Aragon 1485
Ludwig Van Beethoven 1770
Jane Austen 1775
Sir Noel Coward 1899
Sir Arthur C. Clarke 1917
Liv Ullman 1938
Tony Hicks 1943
Steven Bocho 1943
Benny Andersson 1946

Фото дня

8bfd7fdbc19827963dadf6b4a8b6a291.jpg
Альбіноні PDF Друк e-mail
Середа, 14 липня 2010, 22:42

Томазо АЛЬБІНОНІ
Tomaso Giovanni Albinoni
(1671 – 1751)

Один з найвидатніших майстрів музики бароко. Походив з вельми забезпеченої венеційської родини і тому займався вільною творчістю, не пов'язаною з необхідністю заробляти гроші. З юних років навчався грі на скрипці, співу і композиції. Працював у жанрах світської музики. Яскравий представник венеційської оперної школи, він написав понад 50 опер (головним чином на історико-міфологічні сюжети), які ставилися не лише в Італії, а й за її межами. Активний період його оперної творчості тривав з 1694 («Зенобій, цариця Пальміри») по 1741 («Артамена»).
Альбіноні – автор близько 50 сольних кантат, у яких явно переважає оперний стиль. Але найбільш яскраво він виявив себе в численних (понад 150) інструментальних творах для різних виконавських складів (тріо-сонати, скрипкові сонати, концерти та ін.) Причому, на відміну від оперних партитур, майже всі ці твори збереглися, так як більшість з них було видано ще за життя автора. Альбіноні зробив істотний внесок у розвиток інструментальної музики, особливо в жанр концерту, так як одним з перших почав послідовно використовувати в ньому тричастинну композицію за типом «швидко – повільно – швидко», добре знайому за концертами А. Вівальді.
Музика Альбіноні була широко відома в першій половині XVIII століття, причому не лише в Італії. Так, наприклад, на теми, запозичені з його тріо-сонат ор. 1 (1694), Й. С. Бах написав 4 фуги для клавіру, а Я. Г. Вальтер переклав для органу 2 концерти Альбіноні для струнних і клавесина з ор. 2 (1700).
Нині твори Альбіноні входять до репертуару багатьох музикантів і користуються чималою популярністю. Однак широковідоме «Адажіо Альбіноні» для струнних і органу насправді досить віддалено стосується композитора, оскільки було складено вже в 1940-ті роки італійським музикознавцем Р. Джадзотто, який використав для цього кілька тактів з справжнього рукопису Альбіноні.