Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 224 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Brahms - No. 4 Intermezzo In F-Moll
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
Rossini - "Il Barbiere De Siviglia" Overture
Слухачів: 14
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

16 травня 2021
Henry Fonda 1905
Woody Herman 1913
Liberace 1919
Harry Carey Jnr 1921
Judy Finnigan 1948
Christian Lacroix 1951
Pierce Brosnan 1952
Debra Winger 1955
Janet Jackson 1966
Gabriela Sabatini 1970
Gabrielle 1970
Martine McCutcheon 1976

Фото дня

Remarkable+ACA-Nature+ACAAWw-from+ACA-www.metacafe.com+AF0AIAAj-4.jpg
Альбіноні PDF Друк e-mail
Середа, 14 липня 2010, 22:42

Томазо АЛЬБІНОНІ
Tomaso Giovanni Albinoni
(1671 – 1751)

Один з найвидатніших майстрів музики бароко. Походив з вельми забезпеченої венеційської родини і тому займався вільною творчістю, не пов'язаною з необхідністю заробляти гроші. З юних років навчався грі на скрипці, співу і композиції. Працював у жанрах світської музики. Яскравий представник венеційської оперної школи, він написав понад 50 опер (головним чином на історико-міфологічні сюжети), які ставилися не лише в Італії, а й за її межами. Активний період його оперної творчості тривав з 1694 («Зенобій, цариця Пальміри») по 1741 («Артамена»).
Альбіноні – автор близько 50 сольних кантат, у яких явно переважає оперний стиль. Але найбільш яскраво він виявив себе в численних (понад 150) інструментальних творах для різних виконавських складів (тріо-сонати, скрипкові сонати, концерти та ін.) Причому, на відміну від оперних партитур, майже всі ці твори збереглися, так як більшість з них було видано ще за життя автора. Альбіноні зробив істотний внесок у розвиток інструментальної музики, особливо в жанр концерту, так як одним з перших почав послідовно використовувати в ньому тричастинну композицію за типом «швидко – повільно – швидко», добре знайому за концертами А. Вівальді.
Музика Альбіноні була широко відома в першій половині XVIII століття, причому не лише в Італії. Так, наприклад, на теми, запозичені з його тріо-сонат ор. 1 (1694), Й. С. Бах написав 4 фуги для клавіру, а Я. Г. Вальтер переклав для органу 2 концерти Альбіноні для струнних і клавесина з ор. 2 (1700).
Нині твори Альбіноні входять до репертуару багатьох музикантів і користуються чималою популярністю. Однак широковідоме «Адажіо Альбіноні» для струнних і органу насправді досить віддалено стосується композитора, оскільки було складено вже в 1940-ті роки італійським музикознавцем Р. Джадзотто, який використав для цього кілька тактів з справжнього рукопису Альбіноні.