Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Нас відвідують

На даний момент 80 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз звучить
- Автор - Назва:
Unknown
Наступний
- Автор - Назва:
Pachelbel - Canon & Gigue In D-dur
Слухачів: 16
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

20 січня 2020
Joy Adamson 1910
DeForest Kelly 1920
Frederico Fellini 1920
Slim Whitman 1924
Robert Altman 1925
Tom Baker 1934
Heather Small 1965
Gary Barlow 1971
Will Young 1979

Фото дня

b67f46cfb8326786fd1dbe6d7f4fe8fb.jpg
Альбіноні PDF Друк e-mail
Середа, 14 липня 2010, 22:42

Томазо АЛЬБІНОНІ
Tomaso Giovanni Albinoni
(1671 – 1751)

Один з найвидатніших майстрів музики бароко. Походив з вельми забезпеченої венеційської родини і тому займався вільною творчістю, не пов'язаною з необхідністю заробляти гроші. З юних років навчався грі на скрипці, співу і композиції. Працював у жанрах світської музики. Яскравий представник венеційської оперної школи, він написав понад 50 опер (головним чином на історико-міфологічні сюжети), які ставилися не лише в Італії, а й за її межами. Активний період його оперної творчості тривав з 1694 («Зенобій, цариця Пальміри») по 1741 («Артамена»).
Альбіноні – автор близько 50 сольних кантат, у яких явно переважає оперний стиль. Але найбільш яскраво він виявив себе в численних (понад 150) інструментальних творах для різних виконавських складів (тріо-сонати, скрипкові сонати, концерти та ін.) Причому, на відміну від оперних партитур, майже всі ці твори збереглися, так як більшість з них було видано ще за життя автора. Альбіноні зробив істотний внесок у розвиток інструментальної музики, особливо в жанр концерту, так як одним з перших почав послідовно використовувати в ньому тричастинну композицію за типом «швидко – повільно – швидко», добре знайому за концертами А. Вівальді.
Музика Альбіноні була широко відома в першій половині XVIII століття, причому не лише в Італії. Так, наприклад, на теми, запозичені з його тріо-сонат ор. 1 (1694), Й. С. Бах написав 4 фуги для клавіру, а Я. Г. Вальтер переклав для органу 2 концерти Альбіноні для струнних і клавесина з ор. 2 (1700).
Нині твори Альбіноні входять до репертуару багатьох музикантів і користуються чималою популярністю. Однак широковідоме «Адажіо Альбіноні» для струнних і органу насправді досить віддалено стосується композитора, оскільки було складено вже в 1940-ті роки італійським музикознавцем Р. Джадзотто, який використав для цього кілька тактів з справжнього рукопису Альбіноні.