Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 156 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Franz Schubert - Piano Quintet In A, Op.114, D 667, "Trout" - 2. Andante
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
RadioClassic - EarthMusic
Слухачів: 11
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

02 жовтня 2020
King Richard III 1452
Mahatma Ghandi 1869
Grouch Marx 1890
Anna Ford 1943
Don McLean 1945
Trevor Brooking 1948
Donna Karan 1948
Charlie Brown 1950
Sting 1951
Phil Oakey 1955
Jana Novotna 1968

Фото дня

f244e2a3a828ac4f7d6fc00bfc083e1d.jpg
Барток PDF Друк e-mail
Четвер, 08 липня 2010, 17:02

Бела БАРТОК
Béla Bartók
(1881 - 1945)

Угорський композитор, піаніст і музикознавець-фольклорист. Розвивав власну музичну мову, поєднуючи фольклорні елементи з математичною концепцією тону і ритмічної пропорції. Має велику музичну спадщину, яка включає: шість струнних квартетів, сценічні та оркестрові твори, інструментальні концерти, хорові та камерні твори, фортепіанні твори.
Народився в с. Надьсентміклош в родині директора училища, музиканта-аматора (грав у місцевому оркестрі) і вчительки. З 1899 по 1903 навчався в Будапештській музичній академії ім.Ліста. З 1907 – професор цієї академії з класу фортепіано. Педагогічну діяльність поєднував із концертуванням.
Досліджував музичний фольклор багатьох народів, зокрема українського: зібрав близько 80 українських народних пісень. Одним з останніх творів його є обробка української народної пісні «Я купив на ярмарку ячменю» (Барток назвав її «Горе чоловіка»).
У творах 1900-1910-х рр. сполучав елементи архаїчного пісенного фольклору з гостродинамічними сучасними засобами вираження (п'єси для фортепіано «Багателі», 1908, «Бурлески», 1911, «Варварське алегро», 1911, «Портрети» для оркестру, 1908, 2 струнних квартети – 1908 й 1915-17). Його новаторські твори, у тому числі опера «Замок герцога Синя Борода» (1911), консервативна критика не сприйняла. Початок визнання Бартока пов'язаний із балетом «Дерев'яний принц» (тв. 1916). У період Угорської радянської республіки (1919) Барток разом із З. Кодаї розробив демократичну реформу музичного життя в країні, за що піддався репресіям у роки хортистського режиму. В 1919 був написаний один з найвидатніших його творів – балет «Зачарований мандарин» (пост. 1926).
Опанувавши досвід І. Стравінського, А. Шенберга й інших сучасних західних композиторів, Барток продовжував і в 20-і рр. розвивати національні фольклорні елементи. Але в деяких його творах цього часу ще гостріше виявилися тенденції до корінного відновлення засобів музичної виразності (2 сонати для скрипки, 3-й й 4-й квартети, ряд фортепіанних п'єс), що приводило іноді до надмірної ускладненості музичної мови. Цим творам Бартока властива крайня загостреність і динамізація мови, тяжіння до ударно-шумових ефектів і, в той же час, рафінований інтелектуалізм, витонченість колориту. 20-30-і рр. – період розквіту гастрольно-концертної діяльності Бартока-піаніста (виступав у країнах Західної Європи, США, в 1929 гастролював у СРСР). В 30-х рр. у творчості Бартока намітився певний поворот убік більшої простоти й класичності стилю; Барток відмовляється від деяких крайностей звукового вираження, звертається до більшої тематичної ясності й чіткості образно-емоційних задумів (2-й фортепіанний концерт, 1931, «Музика для струнних, ударних і челесті», 1936).
У передвоєнні роки Барток займає антифашистську позицію. Він пише твори, що своєрідно виражають ідеї гуманізму й братерства народів. У сонаті для 2 фортепіано й ударних (1937), скрипковому концерті, «Дивертисменті» для струнного оркестру (1939) національний тематизм яскраво поєднується з динамічною напруженістю, що передає тривожну атмосферу цих років. Загальна тенденція до демократизації творчості Бартока виразилася у творах для музичної самодіяльності (обробка народних угорських пісень, кантата «З минулого», 1935), а також п'єс педагогічного репертуару (44 скрипкових дуети, 1931, і фортепіанний цикл «Мікрокосмос», 1937). У період фашистської диктатури, в 1940, Барток емігрував до США, де не отримав визнання музичних кіл і помер у бідності.
З творів американського періоду найбільш значними є концерт для оркестру (1943) і фортепіанний концерт (1945).
Найважливіше місце у творчості Бартока займають інструментальні твори – п'єси для фортепіано, 6 струнних квартетів, сонати й рапсодії для скрипки, багаточастинні твори для оркестру. Видатне значення мають наукові дослідження Бартока в області фольклористики. Барток суттєво вплинув на формування композиторських шкіл 30-50-х рр. у країнах Східної й Південно-Східної Європи.
Посмертно визнаний гідним премії ім. Кошута (1948) і Міжнародної премії Миру (1955).