Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Language

EnglishFinnishFrenchGermanItalianPolishRussianSpanishEstonian

Пошук

Нас відвідують

На даний момент 147 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз звучить
- Автор - Назва:
Rachmaninov - Symphony #3 In A Minor, Op. 44-2. Adagio Ma Non Troppo
Наступний
- Автор - Назва:
Paganini - Sonata #1 in A For Violin & Guitar, Op 64/1 - 1.Introduction
Слухачів: 10
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

20 січня 2018
Joy Adamson 1910
DeForest Kelly 1920
Frederico Fellini 1920
Slim Whitman 1924
Robert Altman 1925
Tom Baker 1934
Heather Small 1965
Gary Barlow 1971
Will Young 1979

Фото дня

478px-GPN-2000-001978.jpg

Рекомендуємо

Портал
Айвз PDF Друк e-mail
Четвер, 08 липня 2010, 16:32

Чарльз АЙВЗ
Charles Edward Ives
(1874 - 1954)

Американський композитор. Початкову музичну освіту здобув під керівництвом батька – військового капельмейстера. У 1894-98 навчався в Єльському університеті, де вивчав композицію у X. Паркера і орган у Д. Бака. З 1899 – церковний органіст в Нью-Йорку та інших містах.
У формуванні творчості Айвза важливу роль зіграло патріархальне оточення його дитячих і юнацьких років: у провінції він постійно чув народну музику, був учасником сільських музичних свят. Коріння його творчості – в народних піснях і релігійних гімнах, в духовий музиці, що виконувалася сільськими музикантами (ранні твори Айвза написані для духового оркестру, в якому він грав на ударних інструментах).
Айвз виробив власний музичний стиль, що поєднує елементи традиційної побутової музики з незвичайними, гострими гармоніями, оригінальною інструментовкою. Для творчості Айвза характерні ліризм і гумор, схильність до філософічності змісту поряд з раціоналізмом музичної мови.
У ряді творів Айвз прагнув відобразити життя батьківщини. Так, в епізодах з 2-ї сонати для скрипки з фортепіано гострі сутички різнохарактерних інтонаційно-ритмічних елементів відтворюють картини галасливих сільських свят.
Айвз почав писати музику у 1890-х, але до кінця 1930-х його твори не були відомі. (Так, наприклад, лише в 1947 він був удостоєний премії Пулітцера за 3-ю симфонію, написану в 1911.) Справжнє визнання Айвз отримав посмертно, коли американські музиканти відкрили в його художньому спадку риси самобутньої творчої індивідуальності яскравого національного складу і проголосили Айвза основоположником нової американської школи.
Найбільш відомі твори Айвза – 2-а соната для фортепіано («Concord», 1909-15), 3-а та 4-а симфонії, увертюра № 2 – рясніють гострими прийомами диссонантного атонального і політонального письма. Прийоми звукозображення характерні для стилю 4-ї сонати для скрипки з фортепіано «Дитячий день у таборі» («Children's day at the camp meeting», 1915).
У деяких творах Айвз використовував знайдену ним своєрідну техніку серійного письма, а також засоби чверьтонової системи («Три чверьтонові п'єси» – «Three quartertone piano pieces» для двох фортепіано, 1903-24). Айвзу належать нариси і статті про чвертьтонову музику («Some quartertone impressions», 1925, та ін.).

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити