Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 157 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Beethoven - Symphony #5 In C Minor, Op. 67 - 1. Allegro Con Brio
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
Tchaikovsky - Swan Lake.Act II/14.Scene - Moderato
Слухачів: 12
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

30 вересня 2020
Michael Powell 1905
Deborah Kerr 1921
Angie Dickinson 1931
Johnny Mathis 1937
Stephanie Cole 1941
Ian Ogilvy 1943
Marc Bolan 1947
Rula Lenska 1947
Victoria Tennant 1950
Lesley Beach 1954
Eric Stolz 1961
Martina Hingis 1980

Фото дня

d502c2d624d1a3ce10fabb3b3b037a3e.jpg
Айвз PDF Друк e-mail
Четвер, 08 липня 2010, 16:32

Чарльз АЙВЗ
Charles Edward Ives
(1874 - 1954)

Американський композитор. Початкову музичну освіту здобув під керівництвом батька – військового капельмейстера. У 1894-98 навчався в Єльському університеті, де вивчав композицію у X. Паркера і орган у Д. Бака. З 1899 – церковний органіст в Нью-Йорку та інших містах.
У формуванні творчості Айвза важливу роль зіграло патріархальне оточення його дитячих і юнацьких років: у провінції він постійно чув народну музику, був учасником сільських музичних свят. Коріння його творчості – в народних піснях і релігійних гімнах, в духовий музиці, що виконувалася сільськими музикантами (ранні твори Айвза написані для духового оркестру, в якому він грав на ударних інструментах).
Айвз виробив власний музичний стиль, що поєднує елементи традиційної побутової музики з незвичайними, гострими гармоніями, оригінальною інструментовкою. Для творчості Айвза характерні ліризм і гумор, схильність до філософічності змісту поряд з раціоналізмом музичної мови.
У ряді творів Айвз прагнув відобразити життя батьківщини. Так, в епізодах з 2-ї сонати для скрипки з фортепіано гострі сутички різнохарактерних інтонаційно-ритмічних елементів відтворюють картини галасливих сільських свят.
Айвз почав писати музику у 1890-х, але до кінця 1930-х його твори не були відомі. (Так, наприклад, лише в 1947 він був удостоєний премії Пулітцера за 3-ю симфонію, написану в 1911.) Справжнє визнання Айвз отримав посмертно, коли американські музиканти відкрили в його художньому спадку риси самобутньої творчої індивідуальності яскравого національного складу і проголосили Айвза основоположником нової американської школи.
Найбільш відомі твори Айвза – 2-а соната для фортепіано («Concord», 1909-15), 3-а та 4-а симфонії, увертюра № 2 – рясніють гострими прийомами диссонантного атонального і політонального письма. Прийоми звукозображення характерні для стилю 4-ї сонати для скрипки з фортепіано «Дитячий день у таборі» («Children's day at the camp meeting», 1915).
У деяких творах Айвз використовував знайдену ним своєрідну техніку серійного письма, а також засоби чверьтонової системи («Три чверьтонові п'єси» – «Three quartertone piano pieces» для двох фортепіано, 1903-24). Айвзу належать нариси і статті про чвертьтонову музику («Some quartertone impressions», 1925, та ін.).