Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 86 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Pachelbel - Canon & Gigue In D-dur
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
Tchaikovsky - Swan Lake.Act III/18.Scene-Allegro
Слухачів: 15
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

08 квітня 2020
Sir Adrian Bolt 1889
Dame Dorothy Tutin 1931
Vivienne Westwood 1941
Alec Stewart 1963
Jenny Powell 1968
Mary Pickford 1892
Eric Porter 1928
Hywell Bennett 1944
Julian Lennon 1963
Sonje Henie 1912
Kofi Annan 1938
John Schneider 1954
Patricia Arquette 1968

Фото дня

9013b50f04ebcf3ec5789ae683f1ac95.jpg
Айвз PDF Друк e-mail
Четвер, 08 липня 2010, 16:32

Чарльз АЙВЗ
Charles Edward Ives
(1874 - 1954)

Американський композитор. Початкову музичну освіту здобув під керівництвом батька – військового капельмейстера. У 1894-98 навчався в Єльському університеті, де вивчав композицію у X. Паркера і орган у Д. Бака. З 1899 – церковний органіст в Нью-Йорку та інших містах.
У формуванні творчості Айвза важливу роль зіграло патріархальне оточення його дитячих і юнацьких років: у провінції він постійно чув народну музику, був учасником сільських музичних свят. Коріння його творчості – в народних піснях і релігійних гімнах, в духовий музиці, що виконувалася сільськими музикантами (ранні твори Айвза написані для духового оркестру, в якому він грав на ударних інструментах).
Айвз виробив власний музичний стиль, що поєднує елементи традиційної побутової музики з незвичайними, гострими гармоніями, оригінальною інструментовкою. Для творчості Айвза характерні ліризм і гумор, схильність до філософічності змісту поряд з раціоналізмом музичної мови.
У ряді творів Айвз прагнув відобразити життя батьківщини. Так, в епізодах з 2-ї сонати для скрипки з фортепіано гострі сутички різнохарактерних інтонаційно-ритмічних елементів відтворюють картини галасливих сільських свят.
Айвз почав писати музику у 1890-х, але до кінця 1930-х його твори не були відомі. (Так, наприклад, лише в 1947 він був удостоєний премії Пулітцера за 3-ю симфонію, написану в 1911.) Справжнє визнання Айвз отримав посмертно, коли американські музиканти відкрили в його художньому спадку риси самобутньої творчої індивідуальності яскравого національного складу і проголосили Айвза основоположником нової американської школи.
Найбільш відомі твори Айвза – 2-а соната для фортепіано («Concord», 1909-15), 3-а та 4-а симфонії, увертюра № 2 – рясніють гострими прийомами диссонантного атонального і політонального письма. Прийоми звукозображення характерні для стилю 4-ї сонати для скрипки з фортепіано «Дитячий день у таборі» («Children's day at the camp meeting», 1915).
У деяких творах Айвз використовував знайдену ним своєрідну техніку серійного письма, а також засоби чверьтонової системи («Три чверьтонові п'єси» – «Three quartertone piano pieces» для двох фортепіано, 1903-24). Айвзу належать нариси і статті про чвертьтонову музику («Some quartertone impressions», 1925, та ін.).