Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 86 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Grieg - Back home
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
RadioClassic - Point
Слухачів: 19
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

28 лютого 2020
John Carson 1927
Peter Alliss 1931
Mario Andretti 1940
Stephanie Beacham 1949
Ainsley Harriet 1957
Barry McGuigan 1961
Vincent Minelli 1910
Brian Moore 1932
Brian Jones 1942
Rocksolan 1973

Фото дня

vilinsky.jpg
Яциневич PDF Друк e-mail
Понеділок, 05 липня 2010, 15:46

ЯЦИНЕВИЧ
Яків Михайлович

(1869 - 1945)

Український композитор, диригент і фолклорист народився у Білій Церкві, що на Київщині. Учень М. Лисенка, з яким 1891-1904 засновував українські хори. Диригент чоловічого хору Київського університету(1903-06) і міського хору в Одесі (1925-30).
На жаль, спадщина композитора досі повністю не віднайдена, а біографія його приховує чимало таємниць. Подібна доля спіткала багатьох представників української інтелігенції на початку минулого століття, котрі потрапили під безжальний прес тоталітарного режиму.
Життя Якова Яциневича до жовтневого перевороту 1917 року було міцно пов’язане з церквою: після навчання у Софійській духовній школі та Київській духовній академії, його призначають регентом кращого на той час хору Михайлівського собору.
У пожовтневі роки Яциневич бере активну участь у створенні Української Православної Автокефальної Церкви, на честь якої пише свій найвидатніший твір – прекрасну «Літургію».
Але колесо більшовицького режиму вже почало свої репресивні оберти: у власній домівці було вбито Миколу Леонтовича, помер від тифу Кирило Стеценко, тільки таким чином уникнувши розправи. Врятувався тільки Олександр Кошиць, славною ходою мандруючи зі своєю капелою країнами Європи та Америки. Талант, знання та досвід Яциневича були непотрібні більшовицькому пролеткульту, бо композитор не був виразником його ідей. Тому він перебивався різними роботами – від сільського вчителя до викладача музики в самодіяльних гуртках з постійною зміною мешкання – спочатку по селах Київщини, згодом на сході України. А наприкінці життя Яциневич був висланий на Кавказ до Адигейської автономної республіки. Останнім місцем його роботи стала охорона колгоспного саду у далекому Краснодарському краї, де він і помер.
Яків Яциневич – славний син свого народу. Він передав нам і наступним поколінням своє вистраждане послання, яке так органічно вписується в український музичний іконостас тисячолітньої історії.

Твори, що дійшли до нас:
«1905 рік» - симфонія
«Скорбна мати» - ораторія на слова П. Тичини
«Літургія» та інша церковна музика (служба Божа, кантати на теми св. Юрія, Василія, Петра й Павла)
Хорові твори
Понад 200 обробок народних пісень.

 


Використано матеріали статті Миколи Гобдича