Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Нас відвідують

На даний момент 25 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз звучить
- Автор - Назва:
Beethoven - Symphony #9 In D Minor, Op. 125, "Choral" - 4. Presto, Allegro Assai
Наступний
- Автор - Назва:
Schumann - Carnaval, Op. 9 - Coquette
Слухачів: 11
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

19 квітня 2019
Eliot Ness 1903
Jim Mollison 1905
Garfield Morgan 1931
Dudley Moore 1935
Tim Curry 1946
Paloma Picasso 1949
Ruby Wax 1953
Trevor Francis 1954
Sue Barker 1956

Фото дня

giordano.jpg
Танєєв PDF Друк e-mail
Понеділок, 05 липня 2010, 13:35

ТАНЄЄВ
Сергій Іванович

(1856 – 1915)

1875 року закінчив Московську консерваторію у Миколи Рубінштейна (фортепіано) і Петра Чайковського (композиція). Брав участь у концертах як піаніст-соліст й ансамбліст. Перший виконавець багатьох фортепіанних творів Чайковського, виконавець власних творів. З 1878 по 1905 роки працював у Московській консерваторії (з 1881 – професор), де вів класи гармонії, інструментовки, фортепіано, композиції, поліфонії, музичної форми, а з 1885 по 1889 – очолював її.
1905 року залишив консерваторію в знак протесту проти консервативних методів управління. Продовжував займатися з учнями приватно. Був одним із засновників і педагогів Народної консерваторії (1906), брав участь у роботі Пречистинських курсів для робітників, вивчав музичний фольклор.
Переконаний послідовник класики (у його музиці знайшли втілення традиції Михайла Глінки, Петра Чайковського, а також І. С. Баха, Л. Бетховена), Танєєв передбачив багато тенденцій музичного мистецтва XX століття. Його творчість відзначена глибиною й шляхетністю задумів, високою етичністю й філософською спрямованістю, стриманістю висловлювання, майстерністю тематичного й поліфонічного розвитку. У своїх творах він тяжів до морально-філософської проблематики. Така, наприклад, його єдина опера «Орестея» (за Есхілом, 1894) – зразок втілення античного сюжету в російській музиці. Його камерно-інструментальні твори (тріо, квартети, квінтети) належать до найкращих зразків цього жанру в російській музиці. Один із творців лірико-філософської кантати в російській музиці («Іоанн Дамаскін», «По прочитанні псалма»). Відродив популярний у вітчизняній музиці XVII-XVIII ст. жанр – хору a cappella (автор більше 40 хорів). В інструментальній музиці особливе значення надавав інтонаційній єдності циклу, монотематизму (4-а симфонія, камерно-інструментальні ансамблі).
Створив унікальну працю – «Рухомий контрапункт строгого письма» (1889-1906) і її продовження – «Вчення про канон» (кінець 1890-х рр.- 1915).
Як педагог Танєєв домагався підвищення професійного рівня музичної освіти в Росії. Створив композиторську школу, виховав багатьох музикознавців, диригентів, піаністів (продовжуючи фортепианні традиції Миколи Рубінштейна). Серед учнів: Сергій Рахманінов, Олександр Скрябін, Микола Метнер, Рейнгольд Глієр, Костянтин Ігумнов, Г. Е. Конюс, Б. Л. Яворський.

* Опера «Орестея» (перша постановка – 1895)
* Кантати «Іоанн Дамаскін», «По прочитанні псалма» й ін.
* 4 симфонії (1874-1898), увертюри, концерт для фортепіано з оркестром
* Камерно-інструментальні ансамблі (20) – тріо (в т. ч. фортепіанне, 1908), струнні квартети, квінтети (в т. ч. фортепіанний, 1911)
* Для фортепіано – Прелюдія й фуга та ін.
* Хори a cappella («Схід сонця», «Подивись, яка імла», «Руїни вежі» та ін.)
* Камерно-вокальні ансамблі з фортепіано й a cappella
* 55 романсів