Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 157 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Paganini - Sonata #1 in A For Violin & Guitar, Op.64/1 - 2.Allegro Maestoso
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
Bach - Concerto for Two Harpsichords and Strings in C, BWV1061 3.Fugue
Слухачів: 12
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

01 жовтня 2020
Bonny Parker 1910
Walter Matthau 1920
Duncan Edwards 1936
Sandy Gall 1927
Dame Julie Andrews 1935
Stella Stevens 1936
Randy Quaid 1950
Harry Hill 1964
Keith Duffy 1974

Фото дня

cee94e33c1134f0513b8b8817419a4dc.jpg
Шабріє PDF Друк e-mail
Неділя, 04 липня 2010, 22:27

ШАБРІЄ
Алексіс-Еммануель

Alexis-Emmanuel Chabrier
(1841 - 1894)

Унікальне "кабінетне фото" Шабріє з його автографом. Фото було підписане композитором для свого сучасника, видатного вагнерівського диригента Фелікса Моттля (Felix Mottl). Напис говорить: "Моттлю, Феліксу Моттлю, від навіки відданого друга Шабрі Еммануеля"Французький композитор романтичного напряму. Найбільш відомі твори: рапсодія для оркестру «Іспанія» і «Радісний марш». Творчість Шабріє вплинула на таких композиторів як Дебюссі, Равель, Стравінський, Пуленк, Ріхард Штраус, композиторів групи «Шістка».
Нечисленна за кількістю музика Шабріє – легка, оптимістична, яскрава, мелодійна. Відрізняється багатством гармонії, ритму і оркестровки. Крім опер, композитор також був автором оркестрових творів, що включають у себе Lamento і Larghetto для валторни й оркестру (обидва - 1875), рапсодію для оркестру «Іспанія» (1883) та зроблені в 1888 оркестровки фортепіанних п'єс, що включають Пасторальну прелюдію, Радісний марш і Пасторальну сюїту. Серед його фортепіанних творів, окрім «П'єс-картин», виділяється «Фантастичне Бурра», написане в 1891, а дооркестроване Феліксом Моттлем у 1898. Також Шабріє був автором пісень.
Шабріє народився в містечку Амбер в Оверні в родині адвоката. З шести років він почав займатися музикою, а 1859 роком датуються його перші твори для фортепіано. Після переїзду сім'ї в Клермон-Ферран у 1852 Шабріє паралельно з навчанням в ліцеї брав уроки у польського емігранта скрипаля Олександра Тарновського, а з переїздом до Парижа в 1856 вступив до ліцею Сен-Луї, де отримав ступінь бакалавра. Після закінчення школи права в 1861 вступив на службу в міністерство внутрішніх справ. Одночасно Шабріє продовжував писати фортепіанні п'єси і поряд з інтересом до Вагнера познайомився з „парнасцями” і працював над двома незавершеними оперетами на лібрето Поля Верлена. У 1873 Шабріє одружився на Марі-Аліс Дежан, з якою мав трьох синів, один з яких помер у ранньому дитинстві. Він починає працювати для театру, першим завершеним твором для якого стала опера «Зірка», успішно поставлена в 1877 (оперу ставлять і досі, але для неї дуже непросто знайти відповідний тенор). У цей період Шабріє все частіше з’являється в артистичних колах Парижа, де підтримує знайомство з композиторами Форе, Шоссон, д'Енді і такими художниками, як Мане, Дега, Фантом-Латур.
У 1880 Шабріє йде у відставку і повністю присвячує себе музичним заняттям, ставши помічником Шарля Лауро в популяризації німецької музики. У тому ж році з'являються «П'єси-картини» – фортепіанний цикл з десяти п'єс У 1882 Шабріє здійснює подорож до Іспанії, після чого з'являється рапсодія для оркестру «Іспанія», що стала найбільш відомим твором композитора. Написану в 1885 оперу з англосаксонських часів «Гвендолін» була знято з репертуару після двох постанов уявлень через банкрутство імпресаріо. У 1887 Шабріє завершує оперу «Король мимоволі», присвячену королю Польщі Генріху Валуа, яка разом з «Гвендолін» з успіхом йде в Лейпцігу і Мюнхені.
В останні роки життя Шабріє зазнавав серйозної фінансової скрути, страждав від сифілісу і депресії, викликаної невдачею опер у Франції. У 1893 він був паралізований і помер на наступний рік. Незважаючи на своє бажання бути похованим поряд з Мане, композитор був похований на кладовищі Монпарнас.
Також Шабріє був колекціонером, що збирав в основному роботи своїх друзів-імпресіоністів, в тому числі Мане, Моне, Сезанна, Ренуара, Сіслея. Серед інших робіт в його колекції знаходився «Бар в Фолі-Бержер» Мане.