Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Нас відвідують

На даний момент 100 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз звучить
- Автор - Назва:
Mussorgsky - Pictures At An Exhibition - 15.The Great Golden Gate Of Kyiv
Наступний
- Автор - Назва:
Àëåêñåé ×èæèê - Ë.Áîêêåðèíè - Ìåíóýò
Слухачів: 12
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

19 червня 2019
Wallis Simpson 1896
Walter Hammond 1903
Thelma Barlow 1937
Paul Shane 1940
Salman Rushdie 1947
Kathleen Turner 1954
Paula Abdul 1962
Garfield 1978

Фото дня

594.jpg
Бортнянський PDF Друк e-mail
Вівторок, 29 червня 2010, 15:22

ДМИТРО БОРТНЯНСЬКИЙ
(1751 – 10 жовтня 1825)


За народним переказом, у день своєї смерті хворий Бортнянський покликав хорову капелу і попросив виконати його улюблений твір "Вскую прискорбна єси душе моя". Композитор помер на останній ноті твору.

Український співак, композитор і диригент здобув початкову музичну освіту у Глухівській співацькій школі, яка готувала співаків для придворної хорової капели. За наказом російської цариці Єлизавети продовжив навчання в Італії, там було з успіхом поставлено і перші опери Бортнянського на італійські лібретто «Креонт» (1776), «Алкід» (1778), «Квінт Фабій» (1779). Бортнянський бере участь у діяльності музичної академії в Болоньї. Його опери йшли у венеційському театрі «Сан Бенедетто».

У 28-річному віці Бортнянський повертається в Петербург, де стає придворним капельмейстером, згодом – керівником придворної капели, складеної майже винятково з вихованців Глухівської співацької школи. 1802 року було засновано Петербурзьке філармонічне товариство, на концертах якого з успіхом виконувалися хори Бортнянського. 1816 року композитора було призначено головним цензором видань духовних творів.

Музична спадщина Бортнянського величезна. Він написав 35 чотириголосних хорових концертів для різних складів, які називалися в його час псалмами, 10 двохорових концертів, 14 чотириголосних концертів «Тебе Бога хвалимо», 29 окремих літургійних співів, триголосну літургію, духовні твори для жіночого хору з рефреном мішаного хору, обробки давніх церковних київських та болгарських наспівів та багато інших. Церковно-вокальний стиль Бортнянського є вершиною тогочасного мистецтва. Творами Бортнянського захоплювалися Берліоз та Бетховен.

Причина такої популярності крилася у класичній простоті й доступності мелодії. Бортнянський наповнював їх інтонаціями народних пісень, церковних кантів, мелодіями багатоголосного українського церковного співу та кобзарського мистецтва. Усе це, переплавлене з впливами західноєвропейськими, зокрема й італійськими, витворило неповторний стиль творів Бортнянського, інтерес до яких не згасає і в наш час.

І хоча Бортнянський зробив неймовірний внесок у становлення музичної культури в Росії, він своїми коренями належить українській музичній та хоровій традиції, яка пізніше розвинулася у творчості видатних українських композиторів М. Лисенка, К. Стеценка, М. Леонтовича, М. Дремлюги, Л. Ревуцького, К. Домінчена, Б. Лятошинського та інших.