Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Нас відвідують

На даний момент 19 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз звучить
- Автор - Назва:
Schubert - Andante un poco mosso
Наступний
- Автор - Назва:
Jean-Batiste Lully - Menuet
Слухачів: 11
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

19 квітня 2019
Eliot Ness 1903
Jim Mollison 1905
Garfield Morgan 1931
Dudley Moore 1935
Tim Curry 1946
Paloma Picasso 1949
Ruby Wax 1953
Trevor Francis 1954
Sue Barker 1956

Фото дня

72fbb07491ad26097d27aef3608e0ff4.gif
Бортнянський PDF Друк e-mail
Вівторок, 29 червня 2010, 15:22

ДМИТРО БОРТНЯНСЬКИЙ
(1751 – 10 жовтня 1825)


За народним переказом, у день своєї смерті хворий Бортнянський покликав хорову капелу і попросив виконати його улюблений твір "Вскую прискорбна єси душе моя". Композитор помер на останній ноті твору.

Український співак, композитор і диригент здобув початкову музичну освіту у Глухівській співацькій школі, яка готувала співаків для придворної хорової капели. За наказом російської цариці Єлизавети продовжив навчання в Італії, там було з успіхом поставлено і перші опери Бортнянського на італійські лібретто «Креонт» (1776), «Алкід» (1778), «Квінт Фабій» (1779). Бортнянський бере участь у діяльності музичної академії в Болоньї. Його опери йшли у венеційському театрі «Сан Бенедетто».

У 28-річному віці Бортнянський повертається в Петербург, де стає придворним капельмейстером, згодом – керівником придворної капели, складеної майже винятково з вихованців Глухівської співацької школи. 1802 року було засновано Петербурзьке філармонічне товариство, на концертах якого з успіхом виконувалися хори Бортнянського. 1816 року композитора було призначено головним цензором видань духовних творів.

Музична спадщина Бортнянського величезна. Він написав 35 чотириголосних хорових концертів для різних складів, які називалися в його час псалмами, 10 двохорових концертів, 14 чотириголосних концертів «Тебе Бога хвалимо», 29 окремих літургійних співів, триголосну літургію, духовні твори для жіночого хору з рефреном мішаного хору, обробки давніх церковних київських та болгарських наспівів та багато інших. Церковно-вокальний стиль Бортнянського є вершиною тогочасного мистецтва. Творами Бортнянського захоплювалися Берліоз та Бетховен.

Причина такої популярності крилася у класичній простоті й доступності мелодії. Бортнянський наповнював їх інтонаціями народних пісень, церковних кантів, мелодіями багатоголосного українського церковного співу та кобзарського мистецтва. Усе це, переплавлене з впливами західноєвропейськими, зокрема й італійськими, витворило неповторний стиль творів Бортнянського, інтерес до яких не згасає і в наш час.

І хоча Бортнянський зробив неймовірний внесок у становлення музичної культури в Росії, він своїми коренями належить українській музичній та хоровій традиції, яка пізніше розвинулася у творчості видатних українських композиторів М. Лисенка, К. Стеценка, М. Леонтовича, М. Дремлюги, Л. Ревуцького, К. Домінчена, Б. Лятошинського та інших.