Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 232 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Skoryk - Melodia
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
Moussorgski - Persian Dance
Слухачів: 14
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

01 липня 2022
Louis Bleriot 1872
Amy Johnson 1903
Olivia De Haviland 1916
Jamie Farr 1934
Jean Marsh 1934
Debbie Harry 1945
Trevor Eve 1951
Dan Ackroyd 1952
Carl Lewis 1961
Diana Princess of Wales 1961
Ross Kemp 1964
Pamela Anderson 1967

Фото дня

brahms.jpg
Бортнянський PDF Друк e-mail
Вівторок, 29 червня 2010, 15:22

ДМИТРО БОРТНЯНСЬКИЙ
(1751 – 10 жовтня 1825)


За народним переказом, у день своєї смерті хворий Бортнянський покликав хорову капелу і попросив виконати його улюблений твір "Вскую прискорбна єси душе моя". Композитор помер на останній ноті твору.

Український співак, композитор і диригент здобув початкову музичну освіту у Глухівській співацькій школі, яка готувала співаків для придворної хорової капели. За наказом російської цариці Єлизавети продовжив навчання в Італії, там було з успіхом поставлено і перші опери Бортнянського на італійські лібретто «Креонт» (1776), «Алкід» (1778), «Квінт Фабій» (1779). Бортнянський бере участь у діяльності музичної академії в Болоньї. Його опери йшли у венеційському театрі «Сан Бенедетто».

У 28-річному віці Бортнянський повертається в Петербург, де стає придворним капельмейстером, згодом – керівником придворної капели, складеної майже винятково з вихованців Глухівської співацької школи. 1802 року було засновано Петербурзьке філармонічне товариство, на концертах якого з успіхом виконувалися хори Бортнянського. 1816 року композитора було призначено головним цензором видань духовних творів.

Музична спадщина Бортнянського величезна. Він написав 35 чотириголосних хорових концертів для різних складів, які називалися в його час псалмами, 10 двохорових концертів, 14 чотириголосних концертів «Тебе Бога хвалимо», 29 окремих літургійних співів, триголосну літургію, духовні твори для жіночого хору з рефреном мішаного хору, обробки давніх церковних київських та болгарських наспівів та багато інших. Церковно-вокальний стиль Бортнянського є вершиною тогочасного мистецтва. Творами Бортнянського захоплювалися Берліоз та Бетховен.

Причина такої популярності крилася у класичній простоті й доступності мелодії. Бортнянський наповнював їх інтонаціями народних пісень, церковних кантів, мелодіями багатоголосного українського церковного співу та кобзарського мистецтва. Усе це, переплавлене з впливами західноєвропейськими, зокрема й італійськими, витворило неповторний стиль творів Бортнянського, інтерес до яких не згасає і в наш час.

І хоча Бортнянський зробив неймовірний внесок у становлення музичної культури в Росії, він своїми коренями належить українській музичній та хоровій традиції, яка пізніше розвинулася у творчості видатних українських композиторів М. Лисенка, К. Стеценка, М. Леонтовича, М. Дремлюги, Л. Ревуцького, К. Домінчена, Б. Лятошинського та інших.