Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Language

EnglishFinnishFrenchGermanItalianPolishRussianSpanishEstonian

Пошук

Нас відвідують

На даний момент 87 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз звучить
- Автор - Назва:
Tchaikovsky - Piano Concerto #2 In G. Op.44-1.Allegro Brillante
Наступний
- Автор - Назва:
Grieg - Piano Concerto In A Minor, Op. 16 - 3. Allegro Moderato Molto E Marcato
Слухачів: 13
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

14 грудня 2018
Nostradumus 1503
King George VI 1895
Charlie Rich 1932
Barbara Leigh-Hunt 1935
Jeanette Scott 1938
Cliff Williams 1949
Vicky Michelle 1954
Mike Scott 1958
Michael Owen 1979

Фото дня

2155377.jpg

Рекомендуємо

Портал
Равель PDF Друк e-mail
Неділя, 20 червня 2010, 15:17

ЖОЗЕФ МОРІС РАВЕЛЬ
Joseph-Maurice Ravel
(7 березня 1875 – 28 грудня 1937)


Французький композитор, яскравий представник світової музичної культури 1-ї половини 20 століття, Равель продовжив і розвинув пошуки Дебюссі в області імпресіоністичного звукопису, колористичної гармонії й оркестровки, екзотичної ритміки. Разом з тим в деяких творах проявилися неокласичні тенденції.

Хоча багато критиків вважає, що на Равеля значний вплив справив Клод Дебюссі, сам композитор вважав себе послідовником Куперена і Моцарта, чиї композиції є більш класичними за структурою. В той же час і Дебюссі і Равеля вважають представниками імпресіоністичного напрямку. Равель також сприйняв впливи різних музичних течій від американського джазу до фольклору Європи та Азії.

Равель дотримувався класичних традицій формоутворення, в його творах переважають традиційні структури, наприклад? тричастинна. Проте Равель часто маскує грані музичної форми модуляціями, що приховують початок мотиву.

Музика Равеля новаторська, хоча він і не наслідував сучасні тенденції до атональності, одним із піонерів якої був Шенберг. Гармонічній мові Равеля властиве використання натуральних ладів, зокрема міксолідійського замість звичайного мажора та натурального мінора замість гармонічного. В результаті Равель уникає ввідних тонів. Часто зустрічаються також і дорійський та фрігійський лади. Разом з тим Равель використовує складні гармонії та модуляції. Його твори рясніють нонакордами та ундецимакордами, терпкість його гармоній часто є результатом довгих форшлагів.

Хоча Равеля нерідко сприймають як імпресіоніста, його творчість виходить за рамки цього напрямку. Наприклад фортепіанний концерт соль мажор включає джазові елементи в 1 і 3 частинах, "Цигани" для скрипки і фортепіано нагадують віртуозний стиль Паганіні і Ліста, ряд коротких п'єс написані у манері Гайдна і Форе.

Равель часто шукав натхнення у танцювальних жанрах різних епох. В його творчості представлені такі танці як менует, вальс, рігодон, форлана, чардаш, болеро, хабанера. В деяких випадках ці жанри покладені в основу цілої композиції (напр. «Болеро», Вальс"), в інших — як складова частина.
Cам же композитор про свої естетичні орієнтири писав: "Я ніколи не відчував потреби формулювати мої принципи естетики, ані для інших ані для себе. А якби така потреба виникла, то я попросив би дозволу віднести на мій рахунок просту декларацію Моцарта, що він зробив з цього приводу. Він обмежився мовою про те, що музика може братися за все, наважуватися на все, і виражати усе, аби тільки вона зачаровувала і, врешті, лишалася музикою".

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити