Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Нас відвідують

На даний момент 173 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз звучить
- Автор - Назва:
Bach - Brandenburg Concerto #2 In F, BWV 1047 - 3. Allegro Assai
Наступний
- Автор - Назва:
Bach - Keyboard Concerto No.1 in D minor - Allegro assai
Слухачів: 12
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

25 серпня 2019
Ivan The Terrible 1530
Leonard Bernstein 1918
Mel Ferrer 1917
Sir Sean Connery 1930
Frederick Forsyth 1938
Howard Jacobson 1942
Ann Archer 1947
Martin Amis 1949
Elvis Costello 1954
Matt Aitken 1956
Billy Ray Cyrus 1961
Claudia Schiffer 1970

Фото дня

JPII.jpg
Адамс PDF Друк e-mail
Неділя, 20 червня 2010, 14:30

Джон Адамс
John Coolidge Adams
(15 лютого 1947)

Американський композитор і диригент; провідний представник стилю, в якому мінімалізм, представлений в американській музиці Стівом Райком і Філіппом Гласса, поєднується з більш традиційними рисами.

Адамс народився в Вустері (шт. Массачусетс). Батько навчав його грі на кларнеті, і хлопчик досягнув такого успіху, що, будучи студентом Гарвардського університету, іноді замінював кларнетиста в Бостонському симфонічному оркестрі. У 1971, завершивши навчання, переїхав до Каліфорнії, почав викладати в консерваторії Сан-Франциско (1972-1982) і очолив студентський «Ансамбль нової музики». У 1982-1985 отримував композиторську стипендію від Симфонічного оркестру Сан-Франциско.

Спочатку Адамс пробував свої сили в електронній музиці, а потім звернувся під впливом Стіва Райха до мінімалізму, від класичного варіанту якого він незабаром відійшов. Медитативна суть стилю залишилася, однак об'єктами медитації стали інші музичні стилі і численні алюзії, що відсилають до найширшого спектру музичних явищ минулого - така, зокрема, його «Камерна симфонія».

Адамс вперше привернув до себе увагу септетом для струнних "Shaker Loops" (1978): цей твір критики хвалили за оригінальність стилю, в якому авангардизм поєднується з неоромантичними формами та музичною розповідністю. Стверджували навіть, що в цей час Адамс допоміг своїм старшим колегам Глассу і Райку знайти новы иворчы напрчмки, де жорсткість стилю пом'якшується й музика робиться доступною для більш широкого кола слухачів.

У 1987 у Х'юстоні з великим успіхом пройшла прем'єра твору Адамса "Ніксон в Китаї" (Nixon in China), опери на вірші Аліси Гудман, що розповідають про історичну зустрічі Річарда Ніксона з Мао Цзедуном у 1972. Пізніше опера була поставлена в Нью-Йорку і Вашингтоні, а також у деяких містах Європи; запис її став бестселером. Наступним плодом співпраці Адамса і Гудман стала опера "Смерть Клінгхоффера" (The Death of Klinghoffer, 1991) на сюжет про захоплення пасажирського пароплава палестинськими терористами.

Серед інших видатних творів Адамса:
"Фрігійська брама" (Phrygian Gates, 1977) - напружена і віртуозна композиція для фортепіано;
"Гармоніум" (Harmonium, 1980) для великого оркестру та хору;
"Доступне світло" (Available Light, 1982) - цікава електронна композиція з хореографією Люсінди Чайлдс;
"Музика для великої піаноли" (Grand Pianola Music, 1982) для мультіплікованих роялів (тобто електронно помноженого звучання інструментів) і оркестру;
"Вчення про гармонію" (Harmonienlehre, 1985, так називався підручник Арнольда Шенберга) для оркестру;
Скрипковий концерт (1994).