Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 89 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Beethoven - Symphony #3 In E Flat, Op. 55, "Eroica" - 2. Marcia Funebre: Adagio Assai
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
Chabrier - Rhapsody "Spain"
Слухачів: 18
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

09 квітня 2020
Sir Victor Gollancz 1893
Hugh Hefner 1926
John-Paul Belmondo 1933
Dennis Quaid 1954
Allen Jenkins 1900
Tom Lehrer 1928
Valerie Singleton 1937
Severiano Ballesteros 1957
Sir Robert Helpmann 1909
Carl Perkins 1932
Hannah Gordon 1941
Jacques Villeneuve 1971

Фото дня

Desktop.png
Паганіні PDF Друк e-mail
Субота, 19 червня 2010, 22:15

НІККОЛО ПАГАНІНІ
Niccolò Paganini
(27 жовтня 1782 — 27 травня 1840)


Нікколо був третьою дитиною в сім'ї Антоніо і Терези Паганіні, що мали шістьох дітей. Його батько був маклером-невдахою і мусив підробляти грою на мандоліні. У п'ять років батько почав навчати музиці й сина. Нікколо не любив години занять і часто, щоби дошкулити батькові, видобував зі скрипки такі звуки, які приводили останнього до стану несамовитості, а досвідчених скрипалів – до безпорадності. З шести років Паганіні чудово грав на скрипці, а вже в дев'ять – виступив в Генуї з концертом, який мав величезний успіх. В дитинстві Нікколо написав кілька творів для скрипки, які були настільки складні, що крім нього самого ніхто не міг їх виконати.

В 1797-му, після короткого періоду занять у місті Парма з А.Роллою, Нікколо провів своє перше концертне турне по Ломбардії. Своєрідність манери гри – ні з чим не порівнянна легкість володіння інструментом – незабаром принесли йому популярність у масштабах всієї Італії. З 1828 по 1834 він дав сотні концертів у найбільших містах Європи, заявивши про себе як про найдивнішого віртуоза епохи. В Німеччині Паганіні купив собі титул барона. Взагалі сучасники знали музиканта як надзвичайно скупу особу. Але іноді Паганіні дозволяв собі широкі жести. Після концерту композитора Берліоза в Парижі розчулений Паганіні дав наказ своєму банкірові видати Берліозу 20 000 франків на підтримку. Адже всім було відомо, як бідував Берліоз.

Віртуоз-музикант добре знався на інструментах. Він мав колекцію скрипок стародавніх майстрів Італії, серед яких були витвори Аматі, Гварнері, Страдіварі, Бергонці. Паганіні виділяв скрипку роботи Гварнері, яку за заповітом отримало рідне місто музиканта – Генуя. Уславлений інструмент хтось влучно назвав «Удова Паганіні».

Творчий шлях Паганіні був раптово перерваний у 1838. Причинами були підірване здоров'я і ряд публічних скандалів. Два останні роки життя Паганіні були надзвичайно тяжкими: він мав хворі суглоби, стравохід, горло; а сухоти зруйнували голосові зв'язки і Паганіні зовсім втратив голос. Він міг вести діалог лише з допомогою сина, що перекладав батьківській шепіт. Помер Паганіні в Ніцці 25 травня 1840 року.

Неприємності музиканта не закінчилися після його смерті. Він сам напустив багато туману навколо своєї особи, що спричинило появу чуток про його зв'язок з нечистою силою. Після смерті Паганіні єпископ міста Ніцца, де лікувався музикант, заборонив правити заупокійну месу. Тіло Паганіні забальзамували і воно в супроводі сина кілька років блукало Італією, поки папа римський не скасував суворе рішення єпископа і тіло було поховано в місті Парма.

Все скрипкове мистецтво наступних епох розвивалося під впливом стилю Паганіні – його прийомів уживання флажолетів, піцикато, подвійних нот і різних фігурацій. Його власні твори насичені дуже важкими пасажами, з яких можна судити про багатство технічних прийомів Паганіні. Деякі з цих композицій складають лише історичний інтерес, але інші – наприклад, Перший концерт ре-мажор, Другий концерт сі-мінор і 24-й капріччіо – посідають почесне місце в репертуарі сучасних виконавців.