Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 157 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Mozart - Sym.40 G-moll K550 2. Andante
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
RadioClassic - Point
Слухачів: 12
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

01 жовтня 2020
Bonny Parker 1910
Walter Matthau 1920
Duncan Edwards 1936
Sandy Gall 1927
Dame Julie Andrews 1935
Stella Stevens 1936
Randy Quaid 1950
Harry Hill 1964
Keith Duffy 1974

Фото дня

71788266b80fdd4a81060a0990066d92.gif
Лассо PDF Друк e-mail
Середа, 16 червня 2010, 11:44

ОРДАНДО ді ЛАССО
Roland de Lassus, Orlando di Lasso, Orlande de Lassus
(1532 – 1594)

Франко-фламандський композитор епохи відродження, співак і диригент народився у місті Монсі (сучасна Бельгія). У дитячі роки співав у церковному хорі. Існує легенда про те, що віце-король Сіцілії Фердінандо Гонзага, зачарований голосом юного співака, відвіз його проти волі батьків в Італію. Крім того, що Лассо дійсно провів довгий час в Італії, цей випадок не має документального підтвердження.

В 1553 був запрошений керувати капелою Латеранського собору в Римі. В 1555 жив у Антверпені, де вийшла перша його збірка творів, що містила мотети і мадригали. В 1556-му був запрошений керувати придворною капелою в Мюнхені, де й залишився до кінця життя. З 1560 король Франції встановив йому грошове забезпечення, а Папа Римський нагородив званням «лицаря золотої шпори».

Помер Орлан ді Лассо 1594 року в Мюнхені, де й похований на цвинтарі францисканців.

У творчості Лассо можна простежити злиття нідерландського й італійського стилів. Зокрема, вплив італійських мадригалістів перетворює старе нідерландський поліфонічне письмо, засноване на рівноправності всіх голосів, у більш сучасний і богатий можливостями стиль. Лассо – один з найбільших художників тієї епохи, коли протягом життя двох поколінь складається нова техніка гомофонно-гармонічного письма у мажоро-мінорній ладовій системі.

Творча спадщина Лассо дуже багата і включає півтори тисячі мотетів, 53 меси, близько ста літургійних творів, півтори сотні мадригалів, сотні французьких шансонів, німецьких пісень (Lieder), вілланел, мореск (буквально «мавританка» – музично-танцювальна форма) і інших дрібних п'єс.

Слава Лассо як церковного композитора пов'язана головним чином з його мотетами, що ілюструють різні євангельські події й сцени. Вищим досягненням Лассо в церковній музиці строгого стилю – Сім покаянних псалмів. В той же час деякі його меси вважають легковажними, наприклад він уводить у літургію теми пісень із красномовними назвами «Я ніколи не їм свинину», «Добре вино», «Давай стягнемо ячмінь», пристосовуючи до них слова Святого Писання. Одна із кращих мес Лассо написана на чарівну мелодію пісні із цілком відвертою назвою «Солодкий спогад».

У сфері світської музики Лассо був неперевершеним майстром своєї епохи. Тут відкривається широке поле для його схильності до жарту й сатири, і особливо це проявляється в лаконічних п'єсах – замальовках характерів і сцен з повсякденного життя. А деякі твори рясніють відвертим гумором. Наприклад, в шансоні «Fertur in conviviis vinus, vina, vinum» переказується старовинний анекдот з життя вагантів; в знаменитій пісні «Matona mia cara» німецький солдат співає любовну серенаду, перекручуючи італійські слова; в гімні «Ut queant laxis» імітується невдале  сольфеджіювання. Ряд яскравих коротких п'єс Лассо написав на досить легковажні вірші, наприклад, шансон «Дивилася в замку дама з інтересом / На мармуровій статуї єство» (En un chasteau ma dame ...), а деякі пісні (особливо Мореско) містять непристойну лексику.