Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Нас відвідують

На даний момент 83 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз звучить
- Автор - Назва:
Pachelbel - Canon & Gigue In D-dur
Наступний
- Автор - Назва:
Sergei Prokofiev - Andante sognando
Слухачів: 16
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

20 січня 2020
Joy Adamson 1910
DeForest Kelly 1920
Frederico Fellini 1920
Slim Whitman 1924
Robert Altman 1925
Tom Baker 1934
Heather Small 1965
Gary Barlow 1971
Will Young 1979

Фото дня

opera1.jpg
Аллегрі PDF Друк e-mail
Субота, 12 червня 2010, 12:44

ГРЕГОРІО АЛЛЕГРІ
Gregorio Allegri
(1582–1652)

Італійський композитор, один з найбільших майстрів італійської вокальної поліфонії першої половини XVII століття. Учень Дж. М. Паніна. Служив у хорах кафедральних соборів у Фермо і Тіволі, де проявив себе також як композитор. Наприкінці 1629 вступив до папського хору в Римі, який очолював з 1650-го і до кінця життя.

В основному Аллегрі писав музику на латинські релігійні тексти, пов'язані з літургійної практикою. У його творчому доробку переважають багатоголосні вокальні твори a cappella. У них композитор постає як продовжувач традицій Палестрина. Та Аллегрі не сторонився і викликів нового часу. Про це, зокрема, свідчать видані ним у 1618-1619 роках дві збірки вокальних композицій, написаних у новаторському концертному стилі. Наперекір традиції, твори призначалися для 2-5 голосів у супроводі basso continuo.

Зберігся також й один інструментальний твір Аллегрі – „Симфонія” для 4 голосів, згадку про яку ми знаходимо в А. Кірхера у його відомому трактаті «Musurgia universalis» (1650).

Як церковний композитор Аллегрі користувався колосальним авторитетом не тільки серед своїх колег, а й серед вищого духовенства. Не дивно, що саме йому в 1640 році, у зв'язку з початим Папою Римським переглядом літургійних текстів, було доручено зробити нову музичну редакцію гімнів Палестрина, які активно використовуються в богослужінні. Аллегрі успішно впорався з цим відповідальним завданням. Та особливу популярність він здобув, поклавши на музику 50-й псалом «Miserere mei, Deus» (1640), який аж до 1870 року традиційно виконувався в соборі Св. Петра під час урочистих відправ у Стражденний тиждень. Цей твір вважався еталоном духовної музики католицької церкви, права на нього належали винятково папському хору і довгий час твір існував лише в оригінальному рукописі. Аж до XIX століття його заборонялося копіювати. Тому керівникам хорів доводилося запам'ятовували його на слух. До тих, кому випало через це пройти, належить і юний Моцарт під час перебування в Римі у 1770 році).