Луї ШПОР
Louis Spohr
(1784 – 1859)

У віці шести років почав навчатися теорії музики. Його найвідомішим вчителем був скрипаль мангеймської школи Франц Екк (син трубача Георга Екка, що співпрацював з Моцартом); Екк істотно вплинув на Шпора і взяв його з собою в тривалу гастрольну поїздку, де Луї із захопленням познайомився з творчістю Муціо Клементі і Джона Філда.
Потім Шпор почав гастролювати самостійно, всюди здобуваючи великий успіх. Перше своє концертне турне в якості соліста провів у 20-річному віці. У 1812 музикант відправився до Відня, де отримав місце капельмейстера місцевої опери, а потім побував в Італії. З 1817 року Шпор працював музичним керівником Франкфуртського міського театру, в 1820 разом зі своєю дружиною арфісткою виступив у Лондоні. Два роки по тому музикант отримав місце придворного капельмейстера в Касселі, де і працював до кінця життя. Як Гайдн, Моцарт, Бетховен, Гуммель та багато інших композиторів, Шпор був активним масоном. У віці 55 років він побрався зі своєю другою дружиною, 29-річною Маріанною Пфайффер. Вона пережила його на 33 роки.
У 1857 році Шпор зламав руку внаслідок нещасного випадку, який поклав кінець його грі на скрипці. Тим не менше, в наступному році він з усією енергією, на яку був здатен його вік, диригував свою найвідомішу оперу "Jessonda" на 50-й річниці Празької консерваторії. Ще за рік композитор помер.
Композитор залишив після себе велику творчу спадщину, йому приписують авторство більше 200 різних творів. Він є автором десяти опер, 18 скрипкових концертів, багатьох симфоній та ораторій. Найбільшою популярністю користуються 15 його концертів для скрипки з оркестром, а також чотири концерти для кларнета, присвячені Йогану Хермштедту. Шпор вважався також одним з кращих скрипалів свого часу, його виконання відрізнялося великою технічною віртуозністю та глибокою виразністю. Він активно навчав грі на скрипці упродовж усієї своєї кар'єри; серед його найпомітніших учнів – Генрі Благров і Генрі Холмс. Вважається також, що саме Луї Шпор запровадив диригентську паличку.