Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 199 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Tchaikovsky - Piano Concerto #1 In B Flat Minor, Op.23-1.Allegro Non Tropo E Molto Maestro, Allegro Con
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
Mozart_ - Sym.40 G-moll K550 3. Menuetto: allegretto - trio
Слухачів: 16
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

04 лютого 2023
Charles Lindberg 1902
Robert Coote 1909
Ida Lupino 1918
Simone Weil 1909
Sir Norman Wisdom 1915
Alice Cooper 1948
Oscar De La Hoya 1973
Natalie Imbruglia 1975

Фото дня

71788266b80fdd4a81060a0990066d92.gif
Демуцький Порфирій PDF Друк e-mail

ДЕМУЦЬКИЙ
Порфирій Данилович

(1860 – 1927)

Народився у дворянській сім'ї 10 (22) березня в с. Янишівка, (тепер – Іванівка) Ставищенського району Київської області. Музичну освіту здобув у Київській духовній семінарії (1876-1882). Юнаком співав у Миколи Лисенка, з яким мав тісні творчі зв’язки. Після закінчення медичного факультету Київського університету (1889) працював лікарем в с. Охматові на Київщині, де й народився його син Данило – майбутній український кінорежисер (1893). Там же організував народний хор, у виконанні якого вперше в Україні з концертної сцени прозвучали народні пісні з особливостями національного багатоголосся та своєрідністю манери «гуртового співу».
Збирав і обробляв народні пісні; організував народний хор, з яким виступав у багатьох місцях України. В репертуарі хору були українські народні багатоголосі пісні, що їх виконували в народному стилі.
Визначною подією став вихід у світ у 1907 р. старовинних українських лірницьких кантів, що їх підготував до друку П. Демуцький. Завдячуючи цій публікації, українські композитори відкрили для себе невідомий пласт співацької творчості, і за короткий час в Україні виник новий жанр обробки українських релігійних кантів, або «псальм» для хору. 1918-го – переїхав до Києва, де активно працює для утвердження в Україні незалежної церкви. Він був присутній на Першому Всеукраїнському православному церковному соборі, а в 1921–1924 роках викладав співи на спеціально створених регентських курсах УАПЦ. Саме в цей час композитор створив та переробив для сучасних церковних потреб значну кількість духовних піснеспівів. З того ж 1921-го працював у Етнографічній комісії УАН, був професором Mузично-драматичного інституту ім. Лисенка.
Підтримував творчі зв'язки з професійними (хорова капела «Думка») й самодіяльними хоровими колективами, активно пропагував українську народну пісню.
Автор вокальних творів «Дума про Федора Безрідного», «Заповіт» та ін. на тексти Шевченка.
Духовну спадщину П. Демуцького не досліджено і більшість духовних творів перебуває в рукопису. У період напруженої праці в УАПЦ композитор скомпонував «Літургію св. Іоанна Золотоуста» для жіночого хору, а також створив обробки кантів.
Літургійний цикл композитора відрізняється від більшості духовних творів його сучасників спрощеністю фактури, що має на меті відтворити народну церковну манеру співу. У цьому циклі композитор використав звичайні народні церковні мелодії, які побутували в цьому регіоні. Переважно гетерофонне триголосся втілює принципи простого клірасного співу з розлогим мелізматичним розспівуванням мелодій, октавними, квінтовими, тризвуковими паралелізмами.