Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 91 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Beethoven - Symphony No. 3 in E flat major "Eroica" - IV Finale(Allegro
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
- Romeo & Juliet - Fantasy Overture
Слухачів: 14
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

11 липня 2020
Robert the Bruce 1274
Gene Evans 1922
Georgio Armani 1934
Leon Spinks 1953
Peter Murphy 1957
Mark Lester 1958
Richie Sambora 1959
Suzanne Vega 1959
Matej Gaspar 1987

Фото дня

J.B.Vuillaume.jpg
Демуцький Порфирій PDF Друк e-mail

ДЕМУЦЬКИЙ
Порфирій Данилович

(1860 – 1927)

Народився у дворянській сім'ї 10 (22) березня в с. Янишівка, (тепер – Іванівка) Ставищенського району Київської області. Музичну освіту здобув у Київській духовній семінарії (1876-1882). Юнаком співав у Миколи Лисенка, з яким мав тісні творчі зв’язки. Після закінчення медичного факультету Київського університету (1889) працював лікарем в с. Охматові на Київщині, де й народився його син Данило – майбутній український кінорежисер (1893). Там же організував народний хор, у виконанні якого вперше в Україні з концертної сцени прозвучали народні пісні з особливостями національного багатоголосся та своєрідністю манери «гуртового співу».
Збирав і обробляв народні пісні; організував народний хор, з яким виступав у багатьох місцях України. В репертуарі хору були українські народні багатоголосі пісні, що їх виконували в народному стилі.
Визначною подією став вихід у світ у 1907 р. старовинних українських лірницьких кантів, що їх підготував до друку П. Демуцький. Завдячуючи цій публікації, українські композитори відкрили для себе невідомий пласт співацької творчості, і за короткий час в Україні виник новий жанр обробки українських релігійних кантів, або «псальм» для хору. 1918-го – переїхав до Києва, де активно працює для утвердження в Україні незалежної церкви. Він був присутній на Першому Всеукраїнському православному церковному соборі, а в 1921–1924 роках викладав співи на спеціально створених регентських курсах УАПЦ. Саме в цей час композитор створив та переробив для сучасних церковних потреб значну кількість духовних піснеспівів. З того ж 1921-го працював у Етнографічній комісії УАН, був професором Mузично-драматичного інституту ім. Лисенка.
Підтримував творчі зв'язки з професійними (хорова капела «Думка») й самодіяльними хоровими колективами, активно пропагував українську народну пісню.
Автор вокальних творів «Дума про Федора Безрідного», «Заповіт» та ін. на тексти Шевченка.
Духовну спадщину П. Демуцького не досліджено і більшість духовних творів перебуває в рукопису. У період напруженої праці в УАПЦ композитор скомпонував «Літургію св. Іоанна Золотоуста» для жіночого хору, а також створив обробки кантів.
Літургійний цикл композитора відрізняється від більшості духовних творів його сучасників спрощеністю фактури, що має на меті відтворити народну церковну манеру співу. У цьому циклі композитор використав звичайні народні церковні мелодії, які побутували в цьому регіоні. Переважно гетерофонне триголосся втілює принципи простого клірасного співу з розлогим мелізматичним розспівуванням мелодій, октавними, квінтовими, тризвуковими паралелізмами.