Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 157 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Tchaikovsky - Symphony #4 In F Minor, Op. 36 - 3. Scherzo: Pizzicato Ostinato, Allegro
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
RadioClassic - EarthMusic
Слухачів: 11
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

21 вересня 2020
H.G.Wells 1866
Gustav Holst 1874
Sir Jimmy Young 1923
Larry Hagman 1931
Shirley Conran 1932
Stephen King 1947
Bill Murray 1950
Simon Mayo 1958
Rikki Lake 1968
Liam Gallagher 1972

Фото дня

ysaye.jpg
Фредерік Деліус PDF Друк e-mail

ДЕЛІУС
Фредерік Теодор Альберт

Frederick Teodore Albert Delius
(1862 – 1934)

Народився у м. Бредфорд (Англія) у сім’ї німецького торговця. Ще в дитинстві показав музичні здібності, але за наполяганням батька змушений був займатися комерцією. За цим заняттям він побував у кількох країнах континентальної Європи. У 1884 році Деліус приїжджає у Флориду і купує там плантацію, маючи намір зайнятися вирощуванням апельсинів. Однак незабаром він кидає сільське господарство і починає навчатися музиці, заробляє на життя співом і грою на органі.
У 1886 році Фредерік вступає до Лейпцізької консерваторії, де півтора роки навчається в у Карла Райнеке і Саломона Ядассона. Незабаром знайомиться з Едвардом Ґріґом, який справив значний вплив на творчість майбутнього композитора. Після закінчення консерваторії Деліус приїжджає до Парижа, де у нього зав'язуються дружні стосунки з Полем Гогеном, Августом Стріндбергом і Едвардом Мунком.
У 1892 році Деліус закінчує свою першу оперу – «Ірмелін». У 1895 виходить друга – «Чарівний фонтан», а в 1897 році – опера «Кіанга». У сформованому з часом індивідуальному музичному стилі відчувається вплив музики Ваґнера, Ґріґа, Дебюссі.
У 1897 році композитор знайомиться з художницею Хеленою (Єлкою) Розен, з якою у 1903 році бере шлюб. Того ж року він переїжджає до містечка Грез-су-Луан східніше Парижа, де створює значну частину своїх творів: Париж: «Пісня про Велике місто» для оркестру (1899), оперу «Сільські Ромео і Джульєтта» (1901), «Аппалаччіо» для хору і оркестру (1903), «Морський дрейф» (1904) для баритона, хору та оркестру, «Меса життя» (1905). Тут же він створить і свою останню оперу «Фенімор і Герда» (1909-10).
На час Першої світової війни композитор, побоюючись німецької окупації, виїжджає до Англії. Тут він пише свій «Реквієм» (1914-16), а також декілька інструментальних концертів і сонат. У 20-ті роки ХХ століття Ф. Деліус тяжко захворів, у результаті чого до кінця свого життя залишався паралізованим і сліпим. Його Другу сонату для скрипки (1923) змушена була записувати дружина. То ж Деліус на довгі роки припинив складати музику. Лише в 1930 році з'являється його Третя соната для скрипки, у 1932 – «Ідилія» для сопрано, баритона та оркестру, а також численні дрібні етюди.
Незадовго до своєї смерті Деліус підготував дописав у заповіті, що гонорари від майбутнього використання його музики буде використовуватися для підтримки щорічного концерту творів молодих композиторів. Деліус помер перш, ніж це положення могло набути чинності.