Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Нас відвідують

На даний момент 87 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз звучить
- Автор - Назва:
Elgar - Concerto in b; Allegro
Наступний
- Автор - Назва:
Rossini - "La Scala Di Seta" Overture
Слухачів: 16
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

09 грудня 2019
Benny Green 1927
Dame Elisabeth Schwarzkopf 1915
Kirk Douglas 1916
Dame Judi Dench 1934
Tom Kite 1949
Joan Armatrading 1950
Gil Saward 1953
John Malkovich 1953
Donny Osmond 1957

Фото дня

Remarkable+ACA-Nature+ACAAWw-from+ACA-www.metacafe.com+AF0AIAAj-4.jpg
Фредерік Деліус PDF Друк e-mail

ДЕЛІУС
Фредерік Теодор Альберт

Frederick Teodore Albert Delius
(1862 – 1934)

Народився у м. Бредфорд (Англія) у сім’ї німецького торговця. Ще в дитинстві показав музичні здібності, але за наполяганням батька змушений був займатися комерцією. За цим заняттям він побував у кількох країнах континентальної Європи. У 1884 році Деліус приїжджає у Флориду і купує там плантацію, маючи намір зайнятися вирощуванням апельсинів. Однак незабаром він кидає сільське господарство і починає навчатися музиці, заробляє на життя співом і грою на органі.
У 1886 році Фредерік вступає до Лейпцізької консерваторії, де півтора роки навчається в у Карла Райнеке і Саломона Ядассона. Незабаром знайомиться з Едвардом Ґріґом, який справив значний вплив на творчість майбутнього композитора. Після закінчення консерваторії Деліус приїжджає до Парижа, де у нього зав'язуються дружні стосунки з Полем Гогеном, Августом Стріндбергом і Едвардом Мунком.
У 1892 році Деліус закінчує свою першу оперу – «Ірмелін». У 1895 виходить друга – «Чарівний фонтан», а в 1897 році – опера «Кіанга». У сформованому з часом індивідуальному музичному стилі відчувається вплив музики Ваґнера, Ґріґа, Дебюссі.
У 1897 році композитор знайомиться з художницею Хеленою (Єлкою) Розен, з якою у 1903 році бере шлюб. Того ж року він переїжджає до містечка Грез-су-Луан східніше Парижа, де створює значну частину своїх творів: Париж: «Пісня про Велике місто» для оркестру (1899), оперу «Сільські Ромео і Джульєтта» (1901), «Аппалаччіо» для хору і оркестру (1903), «Морський дрейф» (1904) для баритона, хору та оркестру, «Меса життя» (1905). Тут же він створить і свою останню оперу «Фенімор і Герда» (1909-10).
На час Першої світової війни композитор, побоюючись німецької окупації, виїжджає до Англії. Тут він пише свій «Реквієм» (1914-16), а також декілька інструментальних концертів і сонат. У 20-ті роки ХХ століття Ф. Деліус тяжко захворів, у результаті чого до кінця свого життя залишався паралізованим і сліпим. Його Другу сонату для скрипки (1923) змушена була записувати дружина. То ж Деліус на довгі роки припинив складати музику. Лише в 1930 році з'являється його Третя соната для скрипки, у 1932 – «Ідилія» для сопрано, баритона та оркестру, а також численні дрібні етюди.
Незадовго до своєї смерті Деліус підготував дописав у заповіті, що гонорари від майбутнього використання його музики буде використовуватися для підтримки щорічного концерту творів молодих композиторів. Деліус помер перш, ніж це положення могло набути чинності.