Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 206 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Brahms - III-Rondo: Allegro Non Troppo, In D-Minor, Op.15-3
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
Classic - Seasons 7
Слухачів: 14
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

16 травня 2021
Henry Fonda 1905
Woody Herman 1913
Liberace 1919
Harry Carey Jnr 1921
Judy Finnigan 1948
Christian Lacroix 1951
Pierce Brosnan 1952
Debra Winger 1955
Janet Jackson 1966
Gabriela Sabatini 1970
Gabrielle 1970
Martine McCutcheon 1976

Фото дня

venice.jpg
Гулак-Артемовський PDF Друк e-mail

ГУЛАК-АРТЕМО́ВСЬКИЙ
Семен Степанович

(16 лютого 1813 – 17 квітня 1873)

Походить із старовинного козацького роду, який осів у містечку Городище, на нинішній Черкащині. Походить зі старовинного козацького роду. Відомо, що вже з вісімнадцятого століття хутором Гулаківщина володів Патрикій Гулак-Артемовський. Його нащадки були священнослужителями, зокрема батько Семена – Степан Петрович. А дядько – Петро Петрович – професор Харківського університету, більше відомий нам як байкар.
Дитячі роки Семена пройшли в атмосфері домашнього затишку і злагоди. Батьки були людьми освіченими, своїх дітей Петра, Павла, Семена та Марію виховували в повазі до книги, пісні, Святого письма). Хлопець ще змалечку вирізнявся чудовим дискантом, але батько за сімейною традицією віддав сина до Київського духовного училища (1824).
У 1838 році Гулак-Артемовський навчався у київській духовній семінарії та співав у хорі вікарія у Софійському соборі та Михайлівському Золотоверхому монастирі. Тоді на його вокальний талант звернув увагу М. Ґлінка і забрав його до Петербурга співати у придворній капелі. Тут Ґлінка спочатку дає йому уроки співу, а восени 1839 року разом з О. Даргомижським та князем М. Волконським організовує декілька концертів, щоб зібрати кошти на навчання Семена за кордоном. Таким чином Гулак-Артемовський опинився у Франції, потім – в Італії, де після двох років навчання дебютував у флорентійській опері (1841).
У 1842 Гулак-Артемовський повертається до Петербурга, де протягом 22 років, до 1864-го, є солістом російської імператорської опери в Петербурзі, а в 1864-65 – Большого театру в Москві. Широку популярність Гулаку-Артемовському як композиторові принесла опера «Запорожець за Дунаєм» (1862), перша українська опера, яка стала класикою. Після прем’єри царська цензура забороняла її постановку на сцені протягом 20 років. На українській сцені її було поставлено М. Кропивницьким 1884 р. у трупі М. Старицького.
Окреме місце у творчій спадщині Гулака-Артемовського посідають українські пісні, зокрема «Стоїть явір над водою» (присвячена Т. Шевченку, з яким автор дружив з 1838 р.), «Спать мені не хочеться», «Ой, на горі та й женці жнуть» (рапсодія із збірки «Українська свадба») та ін. До України Гулак-Артемовський повертався у 1843 р. з метою добору співаків. А в 1850-му гастролював з італійською оперною трупою.
Захоплювався народною медициною, статистикою, уклав «Статистично-географічні таблиці міст Російської імперії» (1854).
Помер у Москві, похований на Ваганьковському кладовищі.