Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 88 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Tchaikovsky - Swan Lake - Act 1: Danse Des Coupes
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
Bach - Brandenburg Concerto #2 In F, BWV 1047 - 3. Allegro Assai
Слухачів: 15
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

08 квітня 2020
Sir Adrian Bolt 1889
Dame Dorothy Tutin 1931
Vivienne Westwood 1941
Alec Stewart 1963
Jenny Powell 1968
Mary Pickford 1892
Eric Porter 1928
Hywell Bennett 1944
Julian Lennon 1963
Sonje Henie 1912
Kofi Annan 1938
John Schneider 1954
Patricia Arquette 1968

Фото дня

dargomyzhskyi.jpg
Гулак-Артемовський PDF Друк e-mail

ГУЛАК-АРТЕМО́ВСЬКИЙ
Семен Степанович

(16 лютого 1813 – 17 квітня 1873)

Походить із старовинного козацького роду, який осів у містечку Городище, на нинішній Черкащині. Походить зі старовинного козацького роду. Відомо, що вже з вісімнадцятого століття хутором Гулаківщина володів Патрикій Гулак-Артемовський. Його нащадки були священнослужителями, зокрема батько Семена – Степан Петрович. А дядько – Петро Петрович – професор Харківського університету, більше відомий нам як байкар.
Дитячі роки Семена пройшли в атмосфері домашнього затишку і злагоди. Батьки були людьми освіченими, своїх дітей Петра, Павла, Семена та Марію виховували в повазі до книги, пісні, Святого письма). Хлопець ще змалечку вирізнявся чудовим дискантом, але батько за сімейною традицією віддав сина до Київського духовного училища (1824).
У 1838 році Гулак-Артемовський навчався у київській духовній семінарії та співав у хорі вікарія у Софійському соборі та Михайлівському Золотоверхому монастирі. Тоді на його вокальний талант звернув увагу М. Ґлінка і забрав його до Петербурга співати у придворній капелі. Тут Ґлінка спочатку дає йому уроки співу, а восени 1839 року разом з О. Даргомижським та князем М. Волконським організовує декілька концертів, щоб зібрати кошти на навчання Семена за кордоном. Таким чином Гулак-Артемовський опинився у Франції, потім – в Італії, де після двох років навчання дебютував у флорентійській опері (1841).
У 1842 Гулак-Артемовський повертається до Петербурга, де протягом 22 років, до 1864-го, є солістом російської імператорської опери в Петербурзі, а в 1864-65 – Большого театру в Москві. Широку популярність Гулаку-Артемовському як композиторові принесла опера «Запорожець за Дунаєм» (1862), перша українська опера, яка стала класикою. Після прем’єри царська цензура забороняла її постановку на сцені протягом 20 років. На українській сцені її було поставлено М. Кропивницьким 1884 р. у трупі М. Старицького.
Окреме місце у творчій спадщині Гулака-Артемовського посідають українські пісні, зокрема «Стоїть явір над водою» (присвячена Т. Шевченку, з яким автор дружив з 1838 р.), «Спать мені не хочеться», «Ой, на горі та й женці жнуть» (рапсодія із збірки «Українська свадба») та ін. До України Гулак-Артемовський повертався у 1843 р. з метою добору співаків. А в 1850-му гастролював з італійською оперною трупою.
Захоплювався народною медициною, статистикою, уклав «Статистично-географічні таблиці міст Російської імперії» (1854).
Помер у Москві, похований на Ваганьковському кладовищі.