Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 85 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Beethoven - Symphony #3 In E Flat, Op. 55, "Eroica" - 2. Marcia Funebre: Adagio Assai
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
Chabrier - Rhapsody "Spain"
Слухачів: 18
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

09 квітня 2020
Sir Victor Gollancz 1893
Hugh Hefner 1926
John-Paul Belmondo 1933
Dennis Quaid 1954
Allen Jenkins 1900
Tom Lehrer 1928
Valerie Singleton 1937
Severiano Ballesteros 1957
Sir Robert Helpmann 1909
Carl Perkins 1932
Hannah Gordon 1941
Jacques Villeneuve 1971

Фото дня

mahler.jpg
Ґлієр Рейнгольд Ернест PDF Друк e-mail

ҐЛІЄР
Рейнгольд Ернест

(1875 – 1956)

Батько композитора, Морітц Ґлієр (1835 – 1896), поселився в Києві, емігрувавши з Саксонії. Він отримав роботу в майстерні духових інструментів поляка Вікентія Корчака. Згодом одружився з його донькою Юзефою.
Рейнгольд Ернест був другою дитиною в їх сім’ї. Він народився 30 грудня 1874 року за старим стилем, тобто 11 січня 1875 року – за новим. Незабаром сім’я оселилася на Бессарабці (вул.Басейна, 6), де й пройшло дитинство майбутнього композитора. Музикою хлопчик займався всупереч волі батьків. У 1894 році він закінчує Київське музичне училище, яке пізніше отримає його ім'я.
В 1900 році Ґлієр закінчив Московську консерваторію із золотою медаллю, маючи в числі творчих доробків кілька камерних творів та Першу симфонію. За класом композиції навчався у М. Іполітова-Іванова, теорію вивчав у А. Аренського, Г. Конюса, С. Танєєва, І. Ґржималі.
1913 – професор класу композиції, 1914-19 – директор і викладач Київської консерваторії. Учні: Л. Ревуцький, Б. Лятошинський та інші.
1920-1941 – професор Московської консерваторії. Доктор мистецтвознавства (1941), лауреат премії ім. Ґлінки (1908), Державних премій СРСР (1946, 1948, 1950), народний артист СРСР (1938).
Автор багатьох творів у різних жанрах, зокрема балетів «Червоний мак», «Мідний вершник», Концерту для голосу з оркестром, романсів, інструментальних композицій тощо. Ґлієр був учасником етнографічних експедицій на Кавказ та до інших республік Радянського Союзу.
Р. Ґлієр є автором ряду творів на українську тематику, зокрема це балет «Тарас Бульба» (1951-1952), симфонічна картина-балет «Запорожці» (1921), симфонічна поема «Заповіт» пам'яті Т. Шевченка (1939-1941), «Подражаніє Ієзекіїлю» (за віршем Т. Шевченка, 1918), музика до драматичних вистав «Іван Гус», «Гайдамаки» (1920) та містерії «Великий льох» (1919-1920) за поемами Шевченка.
Впливи українського фольклору виявляються у творах: 1-й струнний квартет (1889), 1-а і 2-а симфонії, концерт для арфи з оркестром (1938), «Урочиста увертюра» (1937) та ін.; оркестрування і редагування опер «Наталка Полтавка», «Чорноморці» (1918-1920), інструментація сцен із опери «Тарас Бульба» (1920) М. Лисенка, кантати «Шевченкові» і драматичні картини «Гайдамаки» К. Стеценка.