Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 92 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Romeo & Juliet - Fantasy Overture
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
Tchaikovsky - Swan Lake.Act III/18.Scene-Allegro
Слухачів: 13
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

11 липня 2020
Robert the Bruce 1274
Gene Evans 1922
Georgio Armani 1934
Leon Spinks 1953
Peter Murphy 1957
Mark Lester 1958
Richie Sambora 1959
Suzanne Vega 1959
Matej Gaspar 1987

Фото дня

a030.gif
Ґлієр Рейнгольд Ернест PDF Друк e-mail

ҐЛІЄР
Рейнгольд Ернест

(1875 – 1956)

Батько композитора, Морітц Ґлієр (1835 – 1896), поселився в Києві, емігрувавши з Саксонії. Він отримав роботу в майстерні духових інструментів поляка Вікентія Корчака. Згодом одружився з його донькою Юзефою.
Рейнгольд Ернест був другою дитиною в їх сім’ї. Він народився 30 грудня 1874 року за старим стилем, тобто 11 січня 1875 року – за новим. Незабаром сім’я оселилася на Бессарабці (вул.Басейна, 6), де й пройшло дитинство майбутнього композитора. Музикою хлопчик займався всупереч волі батьків. У 1894 році він закінчує Київське музичне училище, яке пізніше отримає його ім'я.
В 1900 році Ґлієр закінчив Московську консерваторію із золотою медаллю, маючи в числі творчих доробків кілька камерних творів та Першу симфонію. За класом композиції навчався у М. Іполітова-Іванова, теорію вивчав у А. Аренського, Г. Конюса, С. Танєєва, І. Ґржималі.
1913 – професор класу композиції, 1914-19 – директор і викладач Київської консерваторії. Учні: Л. Ревуцький, Б. Лятошинський та інші.
1920-1941 – професор Московської консерваторії. Доктор мистецтвознавства (1941), лауреат премії ім. Ґлінки (1908), Державних премій СРСР (1946, 1948, 1950), народний артист СРСР (1938).
Автор багатьох творів у різних жанрах, зокрема балетів «Червоний мак», «Мідний вершник», Концерту для голосу з оркестром, романсів, інструментальних композицій тощо. Ґлієр був учасником етнографічних експедицій на Кавказ та до інших республік Радянського Союзу.
Р. Ґлієр є автором ряду творів на українську тематику, зокрема це балет «Тарас Бульба» (1951-1952), симфонічна картина-балет «Запорожці» (1921), симфонічна поема «Заповіт» пам'яті Т. Шевченка (1939-1941), «Подражаніє Ієзекіїлю» (за віршем Т. Шевченка, 1918), музика до драматичних вистав «Іван Гус», «Гайдамаки» (1920) та містерії «Великий льох» (1919-1920) за поемами Шевченка.
Впливи українського фольклору виявляються у творах: 1-й струнний квартет (1889), 1-а і 2-а симфонії, концерт для арфи з оркестром (1938), «Урочиста увертюра» (1937) та ін.; оркестрування і редагування опер «Наталка Полтавка», «Чорноморці» (1918-1920), інструментація сцен із опери «Тарас Бульба» (1920) М. Лисенка, кантати «Шевченкові» і драматичні картини «Гайдамаки» К. Стеценка.