Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 162 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Beethoven - Symphony #3 In E Flat, Op. 55, "Eroica" - 1. Allegro Con Brio
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
RadioClassic - Point
Слухачів: 18
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

29 березня 2024
Sir William Walton 1902
Philip Ahn 1905
Ruby Murrey 1935
Sir John Vane 1927
Sheila Kitzinger 1929
Lord (Norman) Tebbit 1931
James Moody 1925
Eric Idle 1943
John Major CH, MP 1943
John Suchet 1944
Elle Mac Pherson 1965
Jonathan Davey! 1965

Фото дня

webern.jpg
Ґлієр Рейнгольд Ернест PDF Друк e-mail

ҐЛІЄР
Рейнгольд Ернест

(1875 – 1956)

Батько композитора, Морітц Ґлієр (1835 – 1896), поселився в Києві, емігрувавши з Саксонії. Він отримав роботу в майстерні духових інструментів поляка Вікентія Корчака. Згодом одружився з його донькою Юзефою.
Рейнгольд Ернест був другою дитиною в їх сім’ї. Він народився 30 грудня 1874 року за старим стилем, тобто 11 січня 1875 року – за новим. Незабаром сім’я оселилася на Бессарабці (вул.Басейна, 6), де й пройшло дитинство майбутнього композитора. Музикою хлопчик займався всупереч волі батьків. У 1894 році він закінчує Київське музичне училище, яке пізніше отримає його ім'я.
В 1900 році Ґлієр закінчив Московську консерваторію із золотою медаллю, маючи в числі творчих доробків кілька камерних творів та Першу симфонію. За класом композиції навчався у М. Іполітова-Іванова, теорію вивчав у А. Аренського, Г. Конюса, С. Танєєва, І. Ґржималі.
1913 – професор класу композиції, 1914-19 – директор і викладач Київської консерваторії. Учні: Л. Ревуцький, Б. Лятошинський та інші.
1920-1941 – професор Московської консерваторії. Доктор мистецтвознавства (1941), лауреат премії ім. Ґлінки (1908), Державних премій СРСР (1946, 1948, 1950), народний артист СРСР (1938).
Автор багатьох творів у різних жанрах, зокрема балетів «Червоний мак», «Мідний вершник», Концерту для голосу з оркестром, романсів, інструментальних композицій тощо. Ґлієр був учасником етнографічних експедицій на Кавказ та до інших республік Радянського Союзу.
Р. Ґлієр є автором ряду творів на українську тематику, зокрема це балет «Тарас Бульба» (1951-1952), симфонічна картина-балет «Запорожці» (1921), симфонічна поема «Заповіт» пам'яті Т. Шевченка (1939-1941), «Подражаніє Ієзекіїлю» (за віршем Т. Шевченка, 1918), музика до драматичних вистав «Іван Гус», «Гайдамаки» (1920) та містерії «Великий льох» (1919-1920) за поемами Шевченка.
Впливи українського фольклору виявляються у творах: 1-й струнний квартет (1889), 1-а і 2-а симфонії, концерт для арфи з оркестром (1938), «Урочиста увертюра» (1937) та ін.; оркестрування і редагування опер «Наталка Полтавка», «Чорноморці» (1918-1920), інструментація сцен із опери «Тарас Бульба» (1920) М. Лисенка, кантати «Шевченкові» і драматичні картини «Гайдамаки» К. Стеценка.