Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 160 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Brahms - Koncert №2. Allegro non troppo
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
Vivaldi - No.4 F-Major 8-4 "Winter" Largo
Слухачів: 18
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

29 березня 2024
Sir William Walton 1902
Philip Ahn 1905
Ruby Murrey 1935
Sir John Vane 1927
Sheila Kitzinger 1929
Lord (Norman) Tebbit 1931
James Moody 1925
Eric Idle 1943
John Major CH, MP 1943
John Suchet 1944
Elle Mac Pherson 1965
Jonathan Davey! 1965

Фото дня

Remarkable+ACA-Nature+ACAAWw-from+ACA-www.metacafe.com+AF0AIAAj-4.jpg
Черні PDF Друк e-mail
Понеділок, 11 жовтня 2010, 22:54

Карл ЧЕРНІ
Carl (Karl) Czerny
(1791 – 1857)

Австрійський композитор чеського походження. До десяти років не говорив німецькою. Його батько Вацлав Черні – відомий педагог і високоосвічений музикант – більше приділяв уваги саме музичному вихованню дитини. Карлу ще не виповнилося й 9 років, коли він почав публічні виступи. У 1800 р. Бетховен, почувши гру хлопчика, запропонував йому стати своїм учнем. Черні займався також у І. Н. Гуммеля та М. Клементі.
Бетховен довірив Черні перше виконання у Відні свого Третього фортепіанного концерту. Незважаючи на таке визнання його таланту, Черні незабаром припинив концертні виступи і після 1815 цілком присвятив себе педагогіці та композиції.
Як педагог він не мав собі рівних. Серед знаменитих віртуозів першої половини 19 ст. важко знайти піаніста, який не пройшов би школу Черні. Найбільш відомим з учнів Черні був Ф. Ліст.
Найцінніше в його композиторському доробку – педагогічні твори. Черні писав майже у всіх музичних жанрах: він – автор мес, реквіємів, симфоній, концертів, камерних творів, романсів і безлічі концертних фортепіанних п'єс. Загальне число його опусів наближується до тисячі, причому багато опусів містять до півсотні і більше окремих номерів. Він написав також підручник композиції "Повне теоретико-практичне вчення про композиції" (1849), "Нарис історії музики" (1851), мемуари. Хоча переважна частина цієї величезної спадщини залишилася без широкої уваги, такі прояви педагогічного генія Черні, як "Щоденні вправи" (ор. 337), "Велика фортепіанна школа" (ор. 500), "Школа швидкості" (ор. 299), "Мистецтво швидкості пальців "(ор. 740), назавжди залишаться безцінним матеріалом для піаністів і фортепіанних педагогів, показуючи шляхи вирішення технічних проблем, які постають в процесі навчання.
Після 1850 здоров'я Черні погіршився, але він не припиняв свою музичну діяльність аж до самої смерті.