Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 225 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Schubert - Andante un poco mosso
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
Liszt - Annees De Pelerinage, Premiere Annee, "Suisse" - Orage
Слухачів: 15
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

19 жовтня 2021
Captain Alfred Dreyfus 1859
Auguste Lumiere 1862
Peter Tosh 1944
Bernard Hepton 1925
John Le Carre 1931
Sir Michael Gambon 1940
John Lithgow 1945
Evander Holyfield 1962
Trey Parker 1969

Фото дня

55790e4d281661d6f021f4976accd8da.jpg
Вільбоа PDF Друк e-mail
Неділя, 03 жовтня 2010, 18:35

ВІЛЬБОА
Костянтин Петрович

(1817 – 1881)

Російський композитор. Ще в ранньому юнацтві виявив музичні здібності; виховуючись в одному з Санкт-Петербурзьких кадетських корпусів, був регентом хору. 1853-1854 керував хором та бальним оркестром лейб-гвардії Павловського полку. Але брак грошей змушував Вільбоа присвячувати свій час службі. То ж композитор не отримав достатньої теоретичної підготовки, не розвинув свого таланту, а відтак, зупинився на рівні дилетанта.
З 2-ї половини 60-х рр.. жив у Харкові, де організував безкоштовну музичну школу «для дітей всіх станів», читав лекції з історії та теорії музики в університеті, був диригентом оперного театру та приватного оркестру. З 1867 служив у Варшаві. Був знайомий з Ґлінкою, Даргомижським, критиком Григор'євим. Перу Вільбоа належать клавіраусцуг двох опер Ґлінки та перекладена для фортепіано в 4 руки його "Камаринська".
Створив опери "Тарас Бульба", "Циганка" (не були поставлені) та "Наташа, або Волзькі розбійники" на лібрето Куликова. Її поставили спершу в Москві (1861 р.), а потім і в Петербурзі, під особистим керуванням автора. Та більший успіх мали його невеликі вокальні твори, як, наприклад, відомий дует "Моряки" («нелюдимо наше море», слова H.M. Язикова), чи пісня "Думка" (на слова Т. Г. Шевченка). Серед інших творів: "На повітряному океані" (сл. М. Ю. Лермонтова), музика до драми "Псковитянка" Мея (1864, Олександрійський театр, Петербург). Цінність становлять і його обробки народних пісень – збірка "Російські народні пісні" [100], під ред. Григор'єва (1860, 2-е вид. 1894), "Російські романси та народні пісні" (1874, 2-е вид. 1889), перекладення пісень для різних інструментів ("150 російських народних пісень") та інші.