Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 88 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Liszt - Mephisto Waltz #1
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
Beethoven - Symphony #3 In E Flat, Op. 55, "Eroica" - 2. Marcia Funebre: Adagio Assai
Слухачів: 13
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

11 липня 2020
Robert the Bruce 1274
Gene Evans 1922
Georgio Armani 1934
Leon Spinks 1953
Peter Murphy 1957
Mark Lester 1958
Richie Sambora 1959
Suzanne Vega 1959
Matej Gaspar 1987

Фото дня

doga.jpg
Вільбоа PDF Друк e-mail
Неділя, 03 жовтня 2010, 18:35

ВІЛЬБОА
Костянтин Петрович

(1817 – 1881)

Російський композитор. Ще в ранньому юнацтві виявив музичні здібності; виховуючись в одному з Санкт-Петербурзьких кадетських корпусів, був регентом хору. 1853-1854 керував хором та бальним оркестром лейб-гвардії Павловського полку. Але брак грошей змушував Вільбоа присвячувати свій час службі. То ж композитор не отримав достатньої теоретичної підготовки, не розвинув свого таланту, а відтак, зупинився на рівні дилетанта.
З 2-ї половини 60-х рр.. жив у Харкові, де організував безкоштовну музичну школу «для дітей всіх станів», читав лекції з історії та теорії музики в університеті, був диригентом оперного театру та приватного оркестру. З 1867 служив у Варшаві. Був знайомий з Ґлінкою, Даргомижським, критиком Григор'євим. Перу Вільбоа належать клавіраусцуг двох опер Ґлінки та перекладена для фортепіано в 4 руки його "Камаринська".
Створив опери "Тарас Бульба", "Циганка" (не були поставлені) та "Наташа, або Волзькі розбійники" на лібрето Куликова. Її поставили спершу в Москві (1861 р.), а потім і в Петербурзі, під особистим керуванням автора. Та більший успіх мали його невеликі вокальні твори, як, наприклад, відомий дует "Моряки" («нелюдимо наше море», слова H.M. Язикова), чи пісня "Думка" (на слова Т. Г. Шевченка). Серед інших творів: "На повітряному океані" (сл. М. Ю. Лермонтова), музика до драми "Псковитянка" Мея (1864, Олександрійський театр, Петербург). Цінність становлять і його обробки народних пісень – збірка "Російські народні пісні" [100], під ред. Григор'єва (1860, 2-е вид. 1894), "Російські романси та народні пісні" (1874, 2-е вид. 1889), перекладення пісень для різних інструментів ("150 російських народних пісень") та інші.