Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Нас відвідують

На даний момент 138 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз звучить
- Автор - Назва:
Rossini - "Guillaume Tell" Overture
Наступний
- Автор - Назва:
Frank Bungarten - a-Moll op. 29, 4 - Lento assai
Слухачів: 12
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

22 жовтня 2019
Robert Bridges 1844
Gummo Marx 1893
Gertrude Ederle 1906
Diana Dors 1931
Johnny Carson 1925
George Cohen 1939
Pele 1940
Michael Crichton 1942
Anita Roddick 1942

Фото дня

51e2f06ff24ef8e1949aa62f6223d9a9.jpg
Білаш PDF Друк e-mail
Неділя, 03 жовтня 2010, 17:26

БІЛАШ
Олександр Іванович

(1931 – 2003)

Народився 6 березня на Полтавщині у селищі Градизьк. Ніколи не втрачав зв'язку з рідною землею: був першим головою Полтавського земляцтва.
Закінчив Житомирське музичне училище ім. Косенка (1948-1952) за класом баяна; у 1957 – Київську консерваторію ім. П. І. Чайковського (клас композиції у М.Вілінського). У 1950-61 рр. викладав теорію музики в Київському педінституті; у 1976-1994 – голова правління спілки композиторів України. Лауреат премії ім. М.Островського (1967). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1969). Лауреат Державної премії Украіни ім. Т. Г. Шевченка (1975). Народний артист УРСР (1977). Народний артист СРСР (1990). Герой України (2001).
Автор ряду поетичних збірок, композитор жанрів класичної та популярної музики, Білаш своєю творчістю зробив великий внесок у розвиток української музики, української музичної спадщини та української композиторської школи.
Його пісні (разом – понад 260) стали майже народними. Серед них: «Ой не ріж косу», «Ясени» сл. М.Ткача, «Два кольори», сл. Д.Павличка. Естрадні пісні: «Цвітуть осінні тихі небеса», «Журавка», «Впали роси на покоси», «Сину, качки летять».
Написав музику до художнього біографічного фільму про Тараса Шевченка «Сон» (1964, режисер Володимир Денисенко). Побудована на українському народному мелосі вона посилює емоційне звучання твору, сприяє глибшому розкриттю образу поета.

Опери
•    «Гайдамаки» (1965, за однойменною поемою Тараса Шевченка).
•    Моноопера «Балада війни» (1971)
•    Моноопера «Сповідь білого тюльпана» (1985)
•    «Прапороносці» (1985)

Ораторія
•    «Вишневий вітер» (1989)

Оперети
•    «Легенда про Київ» (1982)
•    «Дзвони Росії» (1982)
•    «Чиста криниця»
•    Мюзикл «Пригоди Буратіно»

Для симфонічного оркестру
•    «Скерцо» (1959)
•    «Весняна сюїта» (1959)
•    Балетна сюїта «Буратіно» (1961)
•    Поема «Павло Корчагін» (1965)

Для голосу у супроводі симфонічного оркестру
•    «Вокаліз» для мецо-сопрано в 5 частинах (1965)
•    Романси: «Кленова алея» сл. С.Щипачова; «Ви знаєте як липа шелестить», сл. П.Тичини.

Музика для художніх кінофільмів
•    «Катя-Катюша»
•    «Роман і Франческа»
•    «Сейм виходить з берегів»
•    «Сон»
•    «Бур'ян»
•    «Легендарний Севастополь»
•    «Дума про місто»
•    «Вир»
•    «Женихи»