Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 89 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Rameau - Les Paladins
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
Friedrich Kuhlau - Sonatina In C, Op. 55, No. 1 - Allegro (1st Movement)
Слухачів: 15
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

08 квітня 2020
Sir Adrian Bolt 1889
Dame Dorothy Tutin 1931
Vivienne Westwood 1941
Alec Stewart 1963
Jenny Powell 1968
Mary Pickford 1892
Eric Porter 1928
Hywell Bennett 1944
Julian Lennon 1963
Sonje Henie 1912
Kofi Annan 1938
John Schneider 1954
Patricia Arquette 1968

Фото дня

bb3b4d844f1dde00677c57234db3e908.jpg
Білаш PDF Друк e-mail
Неділя, 03 жовтня 2010, 17:26

БІЛАШ
Олександр Іванович

(1931 – 2003)

Народився 6 березня на Полтавщині у селищі Градизьк. Ніколи не втрачав зв'язку з рідною землею: був першим головою Полтавського земляцтва.
Закінчив Житомирське музичне училище ім. Косенка (1948-1952) за класом баяна; у 1957 – Київську консерваторію ім. П. І. Чайковського (клас композиції у М.Вілінського). У 1950-61 рр. викладав теорію музики в Київському педінституті; у 1976-1994 – голова правління спілки композиторів України. Лауреат премії ім. М.Островського (1967). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1969). Лауреат Державної премії Украіни ім. Т. Г. Шевченка (1975). Народний артист УРСР (1977). Народний артист СРСР (1990). Герой України (2001).
Автор ряду поетичних збірок, композитор жанрів класичної та популярної музики, Білаш своєю творчістю зробив великий внесок у розвиток української музики, української музичної спадщини та української композиторської школи.
Його пісні (разом – понад 260) стали майже народними. Серед них: «Ой не ріж косу», «Ясени» сл. М.Ткача, «Два кольори», сл. Д.Павличка. Естрадні пісні: «Цвітуть осінні тихі небеса», «Журавка», «Впали роси на покоси», «Сину, качки летять».
Написав музику до художнього біографічного фільму про Тараса Шевченка «Сон» (1964, режисер Володимир Денисенко). Побудована на українському народному мелосі вона посилює емоційне звучання твору, сприяє глибшому розкриттю образу поета.

Опери
•    «Гайдамаки» (1965, за однойменною поемою Тараса Шевченка).
•    Моноопера «Балада війни» (1971)
•    Моноопера «Сповідь білого тюльпана» (1985)
•    «Прапороносці» (1985)

Ораторія
•    «Вишневий вітер» (1989)

Оперети
•    «Легенда про Київ» (1982)
•    «Дзвони Росії» (1982)
•    «Чиста криниця»
•    Мюзикл «Пригоди Буратіно»

Для симфонічного оркестру
•    «Скерцо» (1959)
•    «Весняна сюїта» (1959)
•    Балетна сюїта «Буратіно» (1961)
•    Поема «Павло Корчагін» (1965)

Для голосу у супроводі симфонічного оркестру
•    «Вокаліз» для мецо-сопрано в 5 частинах (1965)
•    Романси: «Кленова алея» сл. С.Щипачова; «Ви знаєте як липа шелестить», сл. П.Тичини.

Музика для художніх кінофільмів
•    «Катя-Катюша»
•    «Роман і Франческа»
•    «Сейм виходить з берегів»
•    «Сон»
•    «Бур'ян»
•    «Легендарний Севастополь»
•    «Дума про місто»
•    «Вир»
•    «Женихи»