Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Language

EnglishFinnishFrenchGermanItalianPolishRussianSpanishEstonian

Пошук

Нас відвідують

На даний момент 76 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз звучить
- Автор - Назва:
Beethoven - Symphony #3 In E Flat, Op. 55, "Eroica" - 1. Allegro Con Brio
Наступний
- Автор - Назва:
Tchaikovsky - Swan Lake - Act 1: Pas De Deux: A) Tempo Di Valse
Слухачів: 14
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

23 жовтня 2017
Robert Bridges 1844
Gummo Marx 1893
Gertrude Ederle 1906
Diana Dors 1931
Johnny Carson 1925
George Cohen 1939
Pele 1940
Michael Crichton 1942
Anita Roddick 1942

Фото дня

7554 (5).jpg

Рекомендуємо

Портал
Верьовка PDF Друк e-mail
Вівторок, 14 вересня 2010, 13:32

ВЕРЬОВКА
Григорій Гурійович

(1895 – 1964)

Народився у бідній селянській родині в містечку Березному на Чернігівщині. В 1916 закінчив Чернігівську духовну семінарію. У 1918-1921 рр. навчався у Київському музично-драматичному інституті імені Миколи Лисенка за класом композиції у Болеслава Яворського, диригування вивчав в Олександра Орлова. У 1933 закінчив інститут екстерном.
Від 1919 працює як керівник самодіяльності, викладає хорове диригування у музично-навчальних закладах Києва.
1923-1927 працює в музично-драматичному інституті, від 1931 — в Київській консерваторії (нині Національна музична академія України імені Петра Чайковського). Від 1947 – професор консерваторії. Серед випускників Г. Верьовки – відомі згодом диригенти Михайло Кречко, Лев Венедиктов.
1941-1945 – науковий співробітник Інституту фольклору АН УРСР.
1943 організував Український державний народний хор, 1943-1964 був його художнім керівником і головним диригентом. 1964 хор отримав ім'я Григорія Верьовки.
1943-1952 – голова Спілки композиторів УРСР (нині Національна спілка композиторів України).
Верьовка як композитор працював переважно в області хорової масової пісні, займався обробками народних пісень. Твори Верьовки широко популярні, багато які з них стали істинно народними: «Ой, як стало зелено», «Ой чого ти земле, молодіти стала» і інші, а також жартівливі пісні («І шумить, і гуде»), патріотичні пісні, зокрема «Клятва», пісні, що оспівують працю «Дівчата з Донбасу», «Пісня про Волго-Дон», «Шахтарочка».
Серед творів великої форми – кантата «Ми ковалі своєї долі» на слова Павла Тичини.











 

Додати коментар


Захисний код
Оновити