Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 231 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Grieg - Piano Concerto In A Minor, Op. 16 - 3. Allegro Moderato Molto E Marcato
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
Beethoven - Symphony #5 In C Minor, Op. 67-3. Scherzo: Allegro
Слухачів: 15
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

01 липня 2022
Louis Bleriot 1872
Amy Johnson 1903
Olivia De Haviland 1916
Jamie Farr 1934
Jean Marsh 1934
Debbie Harry 1945
Trevor Eve 1951
Dan Ackroyd 1952
Carl Lewis 1961
Diana Princess of Wales 1961
Ross Kemp 1964
Pamela Anderson 1967

Фото дня

hummel.jpg
Веберн PDF Друк e-mail
П'ятниця, 03 вересня 2010, 19:02

Антон фон ВЕБЕРН
Anton von Webern
(1883 – 1945)

З 1895 навчався у Едвіна Комауера грі на фортепіано і віолончелі. Вивчав музикознавство у Віденському університеті під керівництвом Ґвідо Адлера (1902-06). З 1904 по 1908 Веберн займався композицією у Арнольда Шенберґа, який справив найсерйозніший вплив на формування його громадянських і творчих рис. Творчі контакти Веберна зі своїм вчителем тривали все життя. У класі Шенберґа Веберн зблизився також з іншим видатним композитором Альбаном Берґом. Їх тріумвірат увійшов до історії музики під назвою «Нова віденська школа».
З 1908 Веберн працював як оперний і симфонічний диригент в містах Австрії і Німеччини, а також в Празі.
Учень і послідовник творця т.з. «атональної» школи Шенберґа Веберн довів її принципи до крайніх форм вираження. Він використовував в своїх творах додекафонічну і серійну техніку. Для його музики характерні гранична афористичність, стислість, лаконізм, економія і концентрація музичних виразних засобів, а також строгість, піднесеність та ірреальність музичних образів. Гранична звукова рафінованість поєднується в музиці Веберна з жорсткою конструктивною схемою і абстрактністю мислення.
Він автор симфонічних, камерно-інструментальних, вокальних і хорових творів, з яких тільки 31 помічені номерами opus’ів. Він також автор літературних праць, поезії, драми «Мертвий» (1913) музичних досліджень і статей, аналізів власної музики, циклу бесід «Шлях до нової музики» виданого посмертно в 1960, і т. д.
Творчість Веберна справила величезний вплив на розвиток післявоєнного музичного авангарду на Заході включаючи таких композиторів як Стравінський, Булез, Штокхаузен та ін. В 1960-х роках з епохою «відлиги» творчість Веберна стає відомою в СРСР і справляє значний вплив на композиторів «шістдесятників» – Денисова, Шнітке, Губайдуліну, Канчелі та українських композиторів – В. Сильвестрова, В. Годзяцького та Л.Грабовського.
Життя Веберна обірвалося трагічно незабаром після закінчення війни. 15 вересня 1945 року близько 10 години вечора, вийшовши з будинку, щоб викурити сигару, Веберн був застрелений з пістолета трьома пострілами нетверезим солдатом американської армії, який помилково прийняв спалах сірника, запаленого Веберном, за щось небезпечне.