Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Нас відвідують

На даний момент 100 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз звучить
- Автор - Назва:
Franz Schubert - Ellens Gesang 3, Op.52/6, D 839, "Ave Maria"
Наступний
- Автор - Назва:
Tchaikovsky - Nutcracker,Act 2 - Divertimento 4 Trepak (Russian Dance)
Слухачів: 13
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

22 січня 2020
Sir Francis Bacon 1561
Sir Alf Ramsay 1920
Lord Byron 1788
Sam Cooke 1921
Bill Bixby 1934
Michael Hutchence 1960
Mary Hayley Bell 1951
Claire Rayner 1931
John Hurt 1940
Malcolm McLaren 1946
George Foreman 1948
Nigel Benn 1974

Фото дня

0061.jpg
Веберн PDF Друк e-mail
П'ятниця, 03 вересня 2010, 19:02

Антон фон ВЕБЕРН
Anton von Webern
(1883 – 1945)

З 1895 навчався у Едвіна Комауера грі на фортепіано і віолончелі. Вивчав музикознавство у Віденському університеті під керівництвом Ґвідо Адлера (1902-06). З 1904 по 1908 Веберн займався композицією у Арнольда Шенберґа, який справив найсерйозніший вплив на формування його громадянських і творчих рис. Творчі контакти Веберна зі своїм вчителем тривали все життя. У класі Шенберґа Веберн зблизився також з іншим видатним композитором Альбаном Берґом. Їх тріумвірат увійшов до історії музики під назвою «Нова віденська школа».
З 1908 Веберн працював як оперний і симфонічний диригент в містах Австрії і Німеччини, а також в Празі.
Учень і послідовник творця т.з. «атональної» школи Шенберґа Веберн довів її принципи до крайніх форм вираження. Він використовував в своїх творах додекафонічну і серійну техніку. Для його музики характерні гранична афористичність, стислість, лаконізм, економія і концентрація музичних виразних засобів, а також строгість, піднесеність та ірреальність музичних образів. Гранична звукова рафінованість поєднується в музиці Веберна з жорсткою конструктивною схемою і абстрактністю мислення.
Він автор симфонічних, камерно-інструментальних, вокальних і хорових творів, з яких тільки 31 помічені номерами opus’ів. Він також автор літературних праць, поезії, драми «Мертвий» (1913) музичних досліджень і статей, аналізів власної музики, циклу бесід «Шлях до нової музики» виданого посмертно в 1960, і т. д.
Творчість Веберна справила величезний вплив на розвиток післявоєнного музичного авангарду на Заході включаючи таких композиторів як Стравінський, Булез, Штокхаузен та ін. В 1960-х роках з епохою «відлиги» творчість Веберна стає відомою в СРСР і справляє значний вплив на композиторів «шістдесятників» – Денисова, Шнітке, Губайдуліну, Канчелі та українських композиторів – В. Сильвестрова, В. Годзяцького та Л.Грабовського.
Життя Веберна обірвалося трагічно незабаром після закінчення війни. 15 вересня 1945 року близько 10 години вечора, вийшовши з будинку, щоб викурити сигару, Веберн був застрелений з пістолета трьома пострілами нетверезим солдатом американської армії, який помилково прийняв спалах сірника, запаленого Веберном, за щось небезпечне.