Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Нас відвідують

На даний момент 89 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз звучить
- Автор - Назва:
Unknown
Наступний
- Автор - Назва:
Liszt - Rhapsodie Espagnole
Слухачів: 15
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

27 січня 2020
Wolfgang Amadeus Mozart 1756
Lewis Carroll 1832
Donna Reed 1921
John Hopkins 1931
Nick Mason 1945
Timothy Spall 1957
Gillian Gilbert 1961
Bridget Fonda 1964
Tricky 1968

Фото дня

opera1.jpg
Вебер PDF Друк e-mail
П'ятниця, 03 вересня 2010, 17:29

Карл Марія фон ВЕБЕР
Carl Maria von Weber
(1786 – 1826)

З дитинства Вебер ріс в атмосфері театру, оскільки його батько був антрепренером трупи. Через постійні переїзди не мав стабільної освіти, але наприкінці 1790-х років він починає займатись із Михаелєм Гайдном (молодший брат Йозефа Гайдна) і пише перші твори, зокрема опери «Лісова дівчина», зінґшпіль «Петер Шмоль і його сусіди».
В 14 років виступає як піаніст, а в 17 – як диригент. В 1803 році займається з абатом Фоглером, що прищепив Веберу інтерес до народної музики.
На 1804-1817 роки припадає становлення оперної творчості композитора. Вебер працює при різних дворах і театрах (капельмейстер в оперному театрі Бреславля, кілька років прослужив особистим секретарем герцога Вюртембергського в Штутгарті, керував оперним театром у Празі (1813-1816 р.). Вебера цікавить німецька література й музика (пісня). Почав писати критичні статті. З'являються опери «Рюбецаль», «Сільвана», «Абу Гассан».
1817-1826 роки – це зрілий, «дрезденський» період. У цей час Вебер працює як диригент і керівник оперного театру. У цей період боротьби за національну німецьку оперу, проти панівного положення італійської Вебер створює свої кращі твори: сонати, «Запрошення до танцю» (піднімає побутовий жанр на художню висоту), «Концертштюк» для фортепіано з оркестром – програмна музика, віртуозний концертний твір. Значне місце займають у творчості Вебера вальси, які можна вважати випередженням шопенівських доробків у цьому жанрі.
У 1821 р. Вебер написав свою найвідомішу оперу «Чарівний стрілець». З величезним успіхом вона була поставлена в Берліні. «Чарівний стрілець» вважається першою національною романтичною німецькою опери. Жанр опери – романтичний зінґшпіль.
1823 р. – опера «Евріанта». Написана для Віденської опери. Новий тип опери – велика романтична лицарська опера без розмовних діалогів. В основі сюжету – середньовічна легенда (13 століття). Ця опера великого визнання не одержала.
1826 р. – опера «Оберон». Поставлена в Лондоні. Казкова опера. За жанром – зінґшпіль. Тут сполучається фантастика з реальністю.
Основоположник німецької романтичної опери Вебер вважається першим німецьким композитором, який глибоко розумів склад національної музики і підняв національний німецький фольклор до високої художньої досконалості. Він протягом всієї своєї діяльності залишився вірний національному напрямку, і в його операх лежить той фундамент, на якому Ваґнер побудував «Танґейзера» й «Лоенґріна».
З творчістю Вебера був обізнаний Тарас Шевченко, зокрема з оперою «Вільний стрілець» і музикою до драми П.-О. Вольфа «Преціоза». Ці твори він згадав у повістях «Музыкант» і «Несчастный» та в «Щоденнику» (5 лютого 1858).