Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 205 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Beethoven - Symphony #9 In D Minor, Op. 125, "Choral" - 1. Allegro Ma Non Troppo
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
Tchaikovsky - Swan Lake - Act 1: Pas De Trois: D) Moderato
Слухачів: 13
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

26 лютого 2021
Victor Hugo 1802
Levi Strauss 1829
William Cody Buffalo Bill 1846
Harry Gold 1907
Sir Everton Weekes 1925
Fats Domino 1928
Johnnie Cash 1932
Sandie Shaw 1947
Michael Bolton 1953

Фото дня

100.jpg
Букстехуде PDF Друк e-mail
П'ятниця, 20 серпня 2010, 13:25

Дітріх БУКСТЕХУДЕ
Dieterich Buxtehude
(~1637 – 1707)

Найбільший представник північнонімецької органної школи добахівської епохи.
Як і всі німецькі музиканти свого покоління, Букстехуде зазнав сильного впливу нідерландської композиторської та органної школи, особливо – Яна Свелінка, стиль якого, у свою чергу, був синтезом фламандських і італійських традицій. У спадщині Букстехуде є кілька композицій на італійські тексти, риси італійського стилю виразно проступають у багатьох його творах.
Проте найбільш відчутним був німецький вплив. Він ішов через батька Дітріха, який став його першим учителем; через Й. Тайле – учня великого композитора Генріха Шютца; через Ф. Тундера – попередника Букстехуде в Любеку, де він працював органістом у соборі св. Марії.
Найбільшу славу принесли музикантові його недільні «Вечірні концерти» (Abendmusik) у передріздвяний період: на них збиралися музиканти зі всієї Європи. Велика частина органних і вокально-хорових творів композитора була написана для таких концертів. Серед слухачів був і молодий Й. С. Бах, який у 1705 зробив чималий шлях, добираючись до Любека з Арнштадта.
Хоча Букстехуде є автором творів у різних жанрах – скрипкових сонат, п'єс для клавесина, світської вокальної музики, духовних кантат – та головним у його спадщині є органна творчість: саме вона відрізняється найбільшою самобутністю і зробила потужний вплив на наступне покоління німецьких музикантів. Стиль Букстехуде відзначений великою сміливістю, багатством фантазії, він вельми індивідуальний і яскраво віртуозний. Вільну модуляцію імпровізаційних розділів він чергує з чудовими фугами та іншими поліфонічними формами.
Вокально-хорову спадщину композитора опубліковано в 7-томному зібранні його творів; його клавірні п'єси вийшли в Копенгагені в 1942; збори органних творів у 4-х томах – там же в 1952.