Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Нас відвідують

На даний момент 121 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз звучить
- Автор - Назва:
Schubert - Allegro vivace
Наступний
- Автор - Назва:
RadioClassic - HandmadeMusic
Слухачів: 11
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

25 серпня 2019
Ivan The Terrible 1530
Leonard Bernstein 1918
Mel Ferrer 1917
Sir Sean Connery 1930
Frederick Forsyth 1938
Howard Jacobson 1942
Ann Archer 1947
Martin Amis 1949
Elvis Costello 1954
Matt Aitken 1956
Billy Ray Cyrus 1961
Claudia Schiffer 1970

Фото дня

pure_classical.jpg
Бузоні PDF Друк e-mail
П'ятниця, 20 серпня 2010, 12:26

Данте Мікеланджело Бенвенуто Ферруччо БУЗОНІ
Dante Michelangelo Benvenuto Ferruccio Busoni
(1866 – 1924)

Італійський композитор, піаніст, диригент і музичний педагог.
У своїй творчості Бузоні в значній мірі підсумував шляхи, що пройшла академічна музика до нього. Це добре помітно вже з тієї ролі, які відіграють у його спадщині транскрипції, насамперед, творів Й. С. Баха. Значною популярністю користуються транскрипції для фортепіано органної Токати й фуги ре мінор та скрипкової Чакони ре мінор (масштаб бахівського твору робить транскрипцію набагато складнішою). Однак межа між транскрипцією та оригінальною роботою в Бузоні досить невиразна: він широко застосовує цитати та варіації. Так, найбільш відома п'єса Бузоні для фортепіано соло – «Fantasia Contrappuntistica» (перша редакція 1910) – являє собою розгорнуту фантазію на тему останньої, незакінченої фуги Баха з «Мистецтва фуги». Серед авторів, чиї здобутки Бузоні так чи інакше використав у своїй творчості, – Моцарт, Паганіні, Бізе, Ліст. Такий підхід був для Бузоні принциповим: в «Ескізі нової естетики музичного мистецтва» він писав про те, що для створення нової музики необхідно витягти квінтесенцію з музичної культури минулого.
У дусі пізнього романтизму Бузоні тяжів у своїй творчості до композицій великого масштабу і значної технічної складності. Так, його фортепіанний концерт (1904) триває 70 хвилин, гру соліста супроводжує оркестр максимального складу, а в останній частині вступає захований від слухачів хор.
Бузоні – автор трьох опер: «Вибір нареченої» (1911), «Турандот» і «Арлекіно» (обидві – 1917). Над четвертою, «Доктором Фаустом», він почав працювати в 1916, але завершити не встиг. Опера була закінчена учнем Бузоні Ярнахом за рукописами і чернетками; в 1980-х рр. дослідник творчості Бузоні Ентоні Бомонт запропонував інше завершення, з використанням матеріалів тих нотних рукописів Бузоні, які Ярнаху не були доступні.
Бузоні також часто виступав як редактор і публікатор музики інших композиторів. Найбільшою мірою він виявив себе як публікатор Баха, причому досить активно впливаючи на оригінальну партитуру: у виданому Бузоні повному зібранні клавірних п'єс Баха розставлені темпи, фразування, розгорнуті пропозиції з інтерпретації (аж до позначення можливих скорочень при концертному виконанні). Бузоні також публікував партитури Бетховена, Шопена, Шумана, Брамса та інших.