Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Нас відвідують

На даний момент 117 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз звучить
- Автор - Назва:
Schubert - Allegro vivace
Наступний
- Автор - Назва:
RadioClassic - HandmadeMusic
Слухачів: 11
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

25 серпня 2019
Ivan The Terrible 1530
Leonard Bernstein 1918
Mel Ferrer 1917
Sir Sean Connery 1930
Frederick Forsyth 1938
Howard Jacobson 1942
Ann Archer 1947
Martin Amis 1949
Elvis Costello 1954
Matt Aitken 1956
Billy Ray Cyrus 1961
Claudia Schiffer 1970

Фото дня

5a02f83c8de54fd4089092decfe2317c.jpg
Буальдьє PDF Друк e-mail
Середа, 18 серпня 2010, 23:16

Франсуа Адрієнн БУАЛЬДЬЄ
François-Adrien Boieldieu
(1775 – 1834)

Народився 16 грудня 1775 в Руані. Отримав початкову музичну освіту в органіста місцевого собору і в віці 18 років успішно дебютував як композитор з оперою "Винна дочка" (La Fille coupable), лібрето якої написав його батько.
Через два роки вдала постановка наступної опери спонукала молодого музиканта шукати щастя в Парижі. Там обдарованість Буальдьє принесла йому дружбу з багатьма видатними музикантами. Серед них – Л. Керубіні, який, за переказами, дорікав Буальдьє через "Каліфа Багдадського" (Le Calife de Bagdad, 1800). Успіх твору здавався метру незаслуженим, і він змусив молодого композитора заново пройти деякі музичні дисципліни, хоча на той час Буальдьє вже був викладачем Паризької консерваторії з класу фортепіано.
Опера "Тітонька Аврора" (Ma tante Aurore, 1803) викликала захоплення паризької публіки, і в тому ж році композитор отримав запрошення до Петербурга на посаду капельмейстера придворної французької оперної трупи. Буальдьє прожив у Росії вісім років, але твори цього періоду не збереглися; виняток становить опера "Перекинуті карети" (Les Voitures versees, 1808).
Повернувшись до Парижа, композитор утвердився на колишніх позиціях завдяки операм "Жан Паризький" (Jean de Paris, 1812) – однієї з найкращих у творчості Буальдьє, "Новий поміщик" (Le Nouveau Seigneur de Village, 1813) та "Червона Шапочка" (Le Petit Chaperon rouge, 1818). У 1817 Буальдьє обіймає посаду професора композиції Паризької консерваторії.
"Біла дама" (La Dame blanche, 1825) принесла авторові успіх, обумовлений простотою і привабливістю мелодій (деякі з них були запозичені з шотландського фольклору), а також цікавим лібрето Е. Скріба за мотивами модних тоді романів В. Скотта "Монастир" і "Гай Маннерінґ"). "Біла дама" стала кульмінацією творчого шляху композитора; після неї він не мав настільки гучного успіху, і паризька публіка віддавала перевагу новим кумирам – Д. Оберу і Дж. Мейєрберу.
Останні роки Буальдьє страждав від хвороби легенів і переживав скруту. Помер композитор в передмісті Парижа 8 жовтня 1834 р.