Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Нас відвідують

На даний момент 98 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз звучить
- Автор - Назва:
Schumann - Symphonic Etudes, Op. 13 - Thema: Andante
Наступний
- Автор - Назва:
Beethoven - Symphony #9 In D Minor, Op. 125, "Choral" - 3. Adagio Molto E Cantabile
Слухачів: 15
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

14 грудня 2019
Nostradumus 1503
King George VI 1895
Charlie Rich 1932
Barbara Leigh-Hunt 1935
Jeanette Scott 1938
Cliff Williams 1949
Vicky Michelle 1954
Mike Scott 1958
Michael Owen 1979

Фото дня

Ax.jpg
Буальдьє PDF Друк e-mail
Середа, 18 серпня 2010, 23:16

Франсуа Адрієнн БУАЛЬДЬЄ
François-Adrien Boieldieu
(1775 – 1834)

Народився 16 грудня 1775 в Руані. Отримав початкову музичну освіту в органіста місцевого собору і в віці 18 років успішно дебютував як композитор з оперою "Винна дочка" (La Fille coupable), лібрето якої написав його батько.
Через два роки вдала постановка наступної опери спонукала молодого музиканта шукати щастя в Парижі. Там обдарованість Буальдьє принесла йому дружбу з багатьма видатними музикантами. Серед них – Л. Керубіні, який, за переказами, дорікав Буальдьє через "Каліфа Багдадського" (Le Calife de Bagdad, 1800). Успіх твору здавався метру незаслуженим, і він змусив молодого композитора заново пройти деякі музичні дисципліни, хоча на той час Буальдьє вже був викладачем Паризької консерваторії з класу фортепіано.
Опера "Тітонька Аврора" (Ma tante Aurore, 1803) викликала захоплення паризької публіки, і в тому ж році композитор отримав запрошення до Петербурга на посаду капельмейстера придворної французької оперної трупи. Буальдьє прожив у Росії вісім років, але твори цього періоду не збереглися; виняток становить опера "Перекинуті карети" (Les Voitures versees, 1808).
Повернувшись до Парижа, композитор утвердився на колишніх позиціях завдяки операм "Жан Паризький" (Jean de Paris, 1812) – однієї з найкращих у творчості Буальдьє, "Новий поміщик" (Le Nouveau Seigneur de Village, 1813) та "Червона Шапочка" (Le Petit Chaperon rouge, 1818). У 1817 Буальдьє обіймає посаду професора композиції Паризької консерваторії.
"Біла дама" (La Dame blanche, 1825) принесла авторові успіх, обумовлений простотою і привабливістю мелодій (деякі з них були запозичені з шотландського фольклору), а також цікавим лібрето Е. Скріба за мотивами модних тоді романів В. Скотта "Монастир" і "Гай Маннерінґ"). "Біла дама" стала кульмінацією творчого шляху композитора; після неї він не мав настільки гучного успіху, і паризька публіка віддавала перевагу новим кумирам – Д. Оберу і Дж. Мейєрберу.
Останні роки Буальдьє страждав від хвороби легенів і переживав скруту. Помер композитор в передмісті Парижа 8 жовтня 1834 р.