Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 153 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір

Зараз лунає NOW
Reload the page please

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

23 квітня 2024
William Shakespeare 1564
J.M. Turner 1775
J.P. Donleavey 1926
Shirley Temple Black 1928
Sir Bill Cotton 1928
Roy Orbison 1936
Lee Majors 1940
Ed Stewart 1941
Mike Smith 1955

Фото дня

Jolivet.jpg
Буальдьє PDF Друк e-mail
Середа, 18 серпня 2010, 23:16

Франсуа Адрієнн БУАЛЬДЬЄ
François-Adrien Boieldieu
(1775 – 1834)

Народився 16 грудня 1775 в Руані. Отримав початкову музичну освіту в органіста місцевого собору і в віці 18 років успішно дебютував як композитор з оперою "Винна дочка" (La Fille coupable), лібрето якої написав його батько.
Через два роки вдала постановка наступної опери спонукала молодого музиканта шукати щастя в Парижі. Там обдарованість Буальдьє принесла йому дружбу з багатьма видатними музикантами. Серед них – Л. Керубіні, який, за переказами, дорікав Буальдьє через "Каліфа Багдадського" (Le Calife de Bagdad, 1800). Успіх твору здавався метру незаслуженим, і він змусив молодого композитора заново пройти деякі музичні дисципліни, хоча на той час Буальдьє вже був викладачем Паризької консерваторії з класу фортепіано.
Опера "Тітонька Аврора" (Ma tante Aurore, 1803) викликала захоплення паризької публіки, і в тому ж році композитор отримав запрошення до Петербурга на посаду капельмейстера придворної французької оперної трупи. Буальдьє прожив у Росії вісім років, але твори цього періоду не збереглися; виняток становить опера "Перекинуті карети" (Les Voitures versees, 1808).
Повернувшись до Парижа, композитор утвердився на колишніх позиціях завдяки операм "Жан Паризький" (Jean de Paris, 1812) – однієї з найкращих у творчості Буальдьє, "Новий поміщик" (Le Nouveau Seigneur de Village, 1813) та "Червона Шапочка" (Le Petit Chaperon rouge, 1818). У 1817 Буальдьє обіймає посаду професора композиції Паризької консерваторії.
"Біла дама" (La Dame blanche, 1825) принесла авторові успіх, обумовлений простотою і привабливістю мелодій (деякі з них були запозичені з шотландського фольклору), а також цікавим лібрето Е. Скріба за мотивами модних тоді романів В. Скотта "Монастир" і "Гай Маннерінґ"). "Біла дама" стала кульмінацією творчого шляху композитора; після неї він не мав настільки гучного успіху, і паризька публіка віддавала перевагу новим кумирам – Д. Оберу і Дж. Мейєрберу.
Останні роки Буальдьє страждав від хвороби легенів і переживав скруту. Помер композитор в передмісті Парижа 8 жовтня 1834 р.