Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 206 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Liszt - Faust Symphony, S108 - 2. Gretchen
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
Porpora - Alto Giove
Слухачів: 11
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

05 грудня 2020
Edgar Wallace 1875
Jimmy Jewell 1912
Dennis Wilson 1954
Deanna Durbin 1921
Ronnie Corbett 1930
Gemma Jones 1942
Chris Hillman 1942
Jeff Bridges 1952
Pamela Stephenson 1953

Фото дня

8bfd7fdbc19827963dadf6b4a8b6a291.jpg
Бріттен PDF Друк e-mail
Четвер, 12 серпня 2010, 23:43

Бенджамін БРІТТЕН
Edward Benjamin Britten
(1913 – 1976)

З 1927 року брав приватні уроки музики у Френка Бріджа, потім в 1929-1933 роках займався в Королівському музичному коледжі Британії у Джона Айрленда (композиція) і Артура Бенджаміна (фортепіано). Від планів навчання у Відні під керівництвом Альбана Берґа Бенджамін відмовився під тиском сім'ї та викладачів коледжу. Вже ранні твори Бріттена – «Гімн діві» (1930), хоральні варіації «Немовля народилося» (1934) – привернули увагу музичної громадськості. У 1935-1942 рр.. Бріттен багато співпрацює з поетом Уістеном Х'ю Оден. Її плодом став ряд вокальних циклів на вірші Одена, в тому числі «Наші батьки полювали на пагорбах», музичний радикалізм якого співвідноситься з політичною загостреністю текстів. Перша опера Бріттена на лібрето Одена «Пол Баньян» (Paul Bunyan; 1941) побачила світ після переїзду обох до США.
З 1936 р. триває співпраця Бріттена зі співаком Пітером Пірсом, що став і супутником життя композитора.
В 1942 р. композитор цілком присвятив себе опері. «Пітер Граймз» і «Поворот гвинта» заклали основу нової англійської опери і в цілому були сприйняті публікою з натхненням. Проте опір частини британського музичного істеблішменту Бріттеновим новаціям підштовхнув композитора до створення власної Англійської оперної групи (1947), що ставила переважно твори англійських композиторів і гастролювала з ними по всьому світу. У 1948 р. Бріттен також заснував музичний фестиваль в Олдборо.
У 1957 р. помітний вплив на творчість Бріттена справила азійська музика, з якою він познайомився в ході спільного з Пірсом східного турне (Бріттен виступав як акомпаніатор). Цей вплив особливо позначився в балеті «Принц пагод» (1957). У 1960-і рр.. Бріттен знову звертається до церковної музики, створюючи, зокрема, трилогію музично-драматичних творів на межі опери та ораторії під загальною назвою «Притчі для церковного виконання». Третю з них, «Блудний син» (1968), було присвячено Дмітрію Шостаковичу, який, у свою чергу присвятив Бріттену свою Чотирнадцяту симфонію. Особливий успіх випав на долю Військового Реквієму (1962), написаного Бріттеном для церемонії освячення кафедрального собору у повністю зруйнованому німецькими бомбардуваннями місті Ковентрі.
У 1970-х роках до Бріттена прийшло остаточне всесвітнє визнання. Серед пізніх творів Бріттена виділяється опера «Смерть у Венеції» за новеллою Томаса Манна. У 1974 році він став першим лауреатом світової музичної премії Ернста Сіменса. А в 1976, за кілька місяців до смерті, він отримав титул барона Бріттена з Олдборо.