Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 201 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Bach - Prelude Et Fugue En Ut Majeur, Bwv 545
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
Tchaikovsky - Swan Lake - Act 1: Pas De Trois: E) Allegro
Слухачів: 13
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

26 лютого 2021
Victor Hugo 1802
Levi Strauss 1829
William Cody Buffalo Bill 1846
Harry Gold 1907
Sir Everton Weekes 1925
Fats Domino 1928
Johnnie Cash 1932
Sandie Shaw 1947
Michael Bolton 1953

Фото дня

164.jpg
Бріттен PDF Друк e-mail
Четвер, 12 серпня 2010, 23:43

Бенджамін БРІТТЕН
Edward Benjamin Britten
(1913 – 1976)

З 1927 року брав приватні уроки музики у Френка Бріджа, потім в 1929-1933 роках займався в Королівському музичному коледжі Британії у Джона Айрленда (композиція) і Артура Бенджаміна (фортепіано). Від планів навчання у Відні під керівництвом Альбана Берґа Бенджамін відмовився під тиском сім'ї та викладачів коледжу. Вже ранні твори Бріттена – «Гімн діві» (1930), хоральні варіації «Немовля народилося» (1934) – привернули увагу музичної громадськості. У 1935-1942 рр.. Бріттен багато співпрацює з поетом Уістеном Х'ю Оден. Її плодом став ряд вокальних циклів на вірші Одена, в тому числі «Наші батьки полювали на пагорбах», музичний радикалізм якого співвідноситься з політичною загостреністю текстів. Перша опера Бріттена на лібрето Одена «Пол Баньян» (Paul Bunyan; 1941) побачила світ після переїзду обох до США.
З 1936 р. триває співпраця Бріттена зі співаком Пітером Пірсом, що став і супутником життя композитора.
В 1942 р. композитор цілком присвятив себе опері. «Пітер Граймз» і «Поворот гвинта» заклали основу нової англійської опери і в цілому були сприйняті публікою з натхненням. Проте опір частини британського музичного істеблішменту Бріттеновим новаціям підштовхнув композитора до створення власної Англійської оперної групи (1947), що ставила переважно твори англійських композиторів і гастролювала з ними по всьому світу. У 1948 р. Бріттен також заснував музичний фестиваль в Олдборо.
У 1957 р. помітний вплив на творчість Бріттена справила азійська музика, з якою він познайомився в ході спільного з Пірсом східного турне (Бріттен виступав як акомпаніатор). Цей вплив особливо позначився в балеті «Принц пагод» (1957). У 1960-і рр.. Бріттен знову звертається до церковної музики, створюючи, зокрема, трилогію музично-драматичних творів на межі опери та ораторії під загальною назвою «Притчі для церковного виконання». Третю з них, «Блудний син» (1968), було присвячено Дмітрію Шостаковичу, який, у свою чергу присвятив Бріттену свою Чотирнадцяту симфонію. Особливий успіх випав на долю Військового Реквієму (1962), написаного Бріттеном для церемонії освячення кафедрального собору у повністю зруйнованому німецькими бомбардуваннями місті Ковентрі.
У 1970-х роках до Бріттена прийшло остаточне всесвітнє визнання. Серед пізніх творів Бріттена виділяється опера «Смерть у Венеції» за новеллою Томаса Манна. У 1974 році він став першим лауреатом світової музичної премії Ернста Сіменса. А в 1976, за кілька місяців до смерті, він отримав титул барона Бріттена з Олдборо.