Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 160 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Beethoven - Symphony #3 In E Flat, Op. 55, "Eroica" - 1. Allegro Con Brio
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
RadioClassic - EarthMusic
Слухачів: 12
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

30 вересня 2020
Michael Powell 1905
Deborah Kerr 1921
Angie Dickinson 1931
Johnny Mathis 1937
Stephanie Cole 1941
Ian Ogilvy 1943
Marc Bolan 1947
Rula Lenska 1947
Victoria Tennant 1950
Lesley Beach 1954
Eric Stolz 1961
Martina Hingis 1980

Фото дня

Szymanowski.jpg
Бородін PDF Друк e-mail
Вівторок, 10 серпня 2010, 22:51

БОРОДІН
Олександр Порфирович

Александр Порфирьевич Бородин
(1833 – 1887)

Позашлюбний син грузинського князя Гедеванішвілі при хрещенні був записаний як син його кріпосного слуги Порфирія Бородіна. В 1856 закінчив Медико-хірургічну академію, з 1858 доктор медицини. Займався хімією, біологією, медициною. З 1877 – академік.
В 1850-і почав писати романси, фортепіанні п'єси, камерно-інструментальні ансамблі. В 1862 познайомився з М. Балакірєвим, увійшов у його гурток "Могутню купку". Під впливом її членів остаточно склалися музично-естетичні погляди Бородіна як послідовника М. Ґлінки, прихильника російської національної школи в музиці.
Творча спадщина Бородіна порівняно невелика за обсягом. Через велику завантаженість науковою й педагогічною роботою він писав повільно.
Найбільш значний твір Бородіна – опера «Князь Ігор». Опера творилася протягом 18 років, не була закінчена (після смерті Бородіна її дописали й дооркестрували Рімскій-Корсаков та Глазунов). Опера прикметна монументальною цілісністю образів, потужністю й розмахом народних хорових сцен, яскравістю слов’янського колориту. «Князь Ігор» розвиває традиції епічної опери Ґлінки "Руслан і Людмила".
Бородін – один із творців російських класичних симфонії та квартету. Його 1-а симфонія (1867), що з'явилася одночасно з першими зразками цього жанру в П. І. Чайковського, поклала початок героїко-епічному напрямку російського симфонізму. Вершиною російського й світового епічного симфонізму є його 2-а («Богатирська») симфонія (1876). До числа кращих творінь камерно-інструментального жанру належать квартети Бородіна (1-й – 1879, 2-й – 1881).
Композитор – тонкий художник камерно-вокальної музики. Зразок його вокальної лірики – елегія «Для берегов отчизны дальней» на слова Пушкіна. Бородін уперше ввів у романс образи російського богатирського епоса, а з ними – визвольні ідеї 1860-х рр. ("Спящая княжна", «Песня тёмного леса» й ін.). Писав також сатиричні, гумористичні пісні. Для творчості Бородіна характерне глибоке проникнення в лад російської народної пісні, а також музики народів Сходу (в «Князі Ігорю», симфоніях, симфонічній картині «У Середній Азії»).
Традиції Бородіна продовжили радянські композитори (Сергій Прокоф'єв, Ю. А. Шапорін, Георгій Свірідов, Арам Хачатурян) та інші.