Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 94 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Romeo & Juliet - Fantasy Overture
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
Beethoven - Symphony #5 In C Minor, Op. 67 - 1. Allegro Con Brio
Слухачів: 12
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

14 липня 2020
Emeline Pankhurst 1858
George Tobias 1901
William Hanna 1910
Terry Thomas 1911
Woody Guthrie 1912
Gerald Ford 1913
Ingmar Bergen 1918
Sir Robert Stephens 1931
Sue Lawley 1946
Tommy Matola 1948
Bruce Oldfield 1950
Chris Cross 1952

Фото дня

098.jpg
Бородін PDF Друк e-mail
Вівторок, 10 серпня 2010, 22:51

БОРОДІН
Олександр Порфирович

Александр Порфирьевич Бородин
(1833 – 1887)

Позашлюбний син грузинського князя Гедеванішвілі при хрещенні був записаний як син його кріпосного слуги Порфирія Бородіна. В 1856 закінчив Медико-хірургічну академію, з 1858 доктор медицини. Займався хімією, біологією, медициною. З 1877 – академік.
В 1850-і почав писати романси, фортепіанні п'єси, камерно-інструментальні ансамблі. В 1862 познайомився з М. Балакірєвим, увійшов у його гурток "Могутню купку". Під впливом її членів остаточно склалися музично-естетичні погляди Бородіна як послідовника М. Ґлінки, прихильника російської національної школи в музиці.
Творча спадщина Бородіна порівняно невелика за обсягом. Через велику завантаженість науковою й педагогічною роботою він писав повільно.
Найбільш значний твір Бородіна – опера «Князь Ігор». Опера творилася протягом 18 років, не була закінчена (після смерті Бородіна її дописали й дооркестрували Рімскій-Корсаков та Глазунов). Опера прикметна монументальною цілісністю образів, потужністю й розмахом народних хорових сцен, яскравістю слов’янського колориту. «Князь Ігор» розвиває традиції епічної опери Ґлінки "Руслан і Людмила".
Бородін – один із творців російських класичних симфонії та квартету. Його 1-а симфонія (1867), що з'явилася одночасно з першими зразками цього жанру в П. І. Чайковського, поклала початок героїко-епічному напрямку російського симфонізму. Вершиною російського й світового епічного симфонізму є його 2-а («Богатирська») симфонія (1876). До числа кращих творінь камерно-інструментального жанру належать квартети Бородіна (1-й – 1879, 2-й – 1881).
Композитор – тонкий художник камерно-вокальної музики. Зразок його вокальної лірики – елегія «Для берегов отчизны дальней» на слова Пушкіна. Бородін уперше ввів у романс образи російського богатирського епоса, а з ними – визвольні ідеї 1860-х рр. ("Спящая княжна", «Песня тёмного леса» й ін.). Писав також сатиричні, гумористичні пісні. Для творчості Бородіна характерне глибоке проникнення в лад російської народної пісні, а також музики народів Сходу (в «Князі Ігорю», симфоніях, симфонічній картині «У Середній Азії»).
Традиції Бородіна продовжили радянські композитори (Сергій Прокоф'єв, Ю. А. Шапорін, Георгій Свірідов, Арам Хачатурян) та інші.