Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 211 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Schumann - Carnaval - Reconnaissance
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
Mahler - Symphony #1 in D, "Titan" - Kraftig Bewegt
Слухачів: 13
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

21 червня 2024
Jean Francois Voltaire 1694
Jean-Paul Sartre 1905
Jane Russell 1921
Alexandre Lagoya 1929
Ray Davies 1944
Brenda Holloway 1946
Anne Kirkbride 1954
Juliette Lewis 1973
HRH Prince William of Wales 1982

Фото дня

55790e4d281661d6f021f4976accd8da.jpg
Бородін PDF Друк e-mail
Вівторок, 10 серпня 2010, 22:51

БОРОДІН
Олександр Порфирович

Александр Порфирьевич Бородин
(1833 – 1887)

Позашлюбний син грузинського князя Гедеванішвілі при хрещенні був записаний як син його кріпосного слуги Порфирія Бородіна. В 1856 закінчив Медико-хірургічну академію, з 1858 доктор медицини. Займався хімією, біологією, медициною. З 1877 – академік.
В 1850-і почав писати романси, фортепіанні п'єси, камерно-інструментальні ансамблі. В 1862 познайомився з М. Балакірєвим, увійшов у його гурток "Могутню купку". Під впливом її членів остаточно склалися музично-естетичні погляди Бородіна як послідовника М. Ґлінки, прихильника російської національної школи в музиці.
Творча спадщина Бородіна порівняно невелика за обсягом. Через велику завантаженість науковою й педагогічною роботою він писав повільно.
Найбільш значний твір Бородіна – опера «Князь Ігор». Опера творилася протягом 18 років, не була закінчена (після смерті Бородіна її дописали й дооркестрували Рімскій-Корсаков та Глазунов). Опера прикметна монументальною цілісністю образів, потужністю й розмахом народних хорових сцен, яскравістю слов’янського колориту. «Князь Ігор» розвиває традиції епічної опери Ґлінки "Руслан і Людмила".
Бородін – один із творців російських класичних симфонії та квартету. Його 1-а симфонія (1867), що з'явилася одночасно з першими зразками цього жанру в П. І. Чайковського, поклала початок героїко-епічному напрямку російського симфонізму. Вершиною російського й світового епічного симфонізму є його 2-а («Богатирська») симфонія (1876). До числа кращих творінь камерно-інструментального жанру належать квартети Бородіна (1-й – 1879, 2-й – 1881).
Композитор – тонкий художник камерно-вокальної музики. Зразок його вокальної лірики – елегія «Для берегов отчизны дальней» на слова Пушкіна. Бородін уперше ввів у романс образи російського богатирського епоса, а з ними – визвольні ідеї 1860-х рр. ("Спящая княжна", «Песня тёмного леса» й ін.). Писав також сатиричні, гумористичні пісні. Для творчості Бородіна характерне глибоке проникнення в лад російської народної пісні, а також музики народів Сходу (в «Князі Ігорю», симфоніях, симфонічній картині «У Середній Азії»).
Традиції Бородіна продовжили радянські композитори (Сергій Прокоф'єв, Ю. А. Шапорін, Георгій Свірідов, Арам Хачатурян) та інші.