Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 231 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Ogiński - Polonez
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
RadioClassic - Point
Слухачів: 14
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

01 липня 2022
Louis Bleriot 1872
Amy Johnson 1903
Olivia De Haviland 1916
Jamie Farr 1934
Jean Marsh 1934
Debbie Harry 1945
Trevor Eve 1951
Dan Ackroyd 1952
Carl Lewis 1961
Diana Princess of Wales 1961
Ross Kemp 1964
Pamela Anderson 1967

Фото дня

Wagner-Piano.jpg
Ґалуппі PDF Друк e-mail
Вівторок, 10 серпня 2010, 20:20

Бальдассаре ҐАЛУППІ
Baldassarre Galuppi
(1706 – 1785)

Народився 18 жовтня 1706 у Венеції. Музичну освіту отримав у консерваторії «Інкурабілі» під керівництвом А. Лотті, і вже в кінці 20-х років в театрах Італії почали ставити його численні опери. З 1741 він три роки працює як оперний композитор у Лондоні. Твори, написані ним тут, знайшли гарячий відгук у середовищі музичної еліти і принесли йому велику популярність. А його опери «Пенелопа» і «Сципіон в Карфагені» мали особливий успіх серед лондонської публіки.
1765 рік. Ґалуппі запрошений до Петербурга керувати придворною співочою капелою, в якій на той час вже працював майбутній український композитор Дмитро Бортнянський. На кілька років він стає учнем маестро. Паралельно Ґалуппі був диригентом італійської опери. З самого початку він був дуже незадоволений низьким рівнем музичної майстерності петербурзького оркестру. На жаль, спроба підвищити цей рівень успіху не принесла, і через три роки, незважаючи на золоті обіцянки російської цариці, маестро залишає Петербург і повертається додому.
Ґалуппі цілком заслужено був названий сучасниками творцем жанру італійської комічної опери. Найкращі з них були написані на лібрето Карло Ґольдоні. Плідна співдружність двох найталановитіших представників культури того часу тривала близько п'ятнадцяти років. Результатом її стали справжні шедеври італійської комічної опери: «Аркадія» (1749), «Місячний світ» (1750), «Сільський філософ» (1754) і «Дияволиця» (1755).
З 1748 Ґалуппі був помічником капельмейстера, а з 1762 року і до кінця життя – капельмейстером собору святого Марка і директором консерваторії «Інкурабілі» у Венеції. Тієї ж, яку він закінчив у далекій юності.