Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 90 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Bach - Prelude Et Fugue En Ut Mineur, Bwv 546
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
Bach - Harpsichord Concerto In D, BWV 1054 - 3.Allegro
Слухачів: 15
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

11 липня 2020
Robert the Bruce 1274
Gene Evans 1922
Georgio Armani 1934
Leon Spinks 1953
Peter Murphy 1957
Mark Lester 1958
Richie Sambora 1959
Suzanne Vega 1959
Matej Gaspar 1987

Фото дня

cee94e33c1134f0513b8b8817419a4dc.jpg
Ґалуппі PDF Друк e-mail
Вівторок, 10 серпня 2010, 20:20

Бальдассаре ҐАЛУППІ
Baldassarre Galuppi
(1706 – 1785)

Народився 18 жовтня 1706 у Венеції. Музичну освіту отримав у консерваторії «Інкурабілі» під керівництвом А. Лотті, і вже в кінці 20-х років в театрах Італії почали ставити його численні опери. З 1741 він три роки працює як оперний композитор у Лондоні. Твори, написані ним тут, знайшли гарячий відгук у середовищі музичної еліти і принесли йому велику популярність. А його опери «Пенелопа» і «Сципіон в Карфагені» мали особливий успіх серед лондонської публіки.
1765 рік. Ґалуппі запрошений до Петербурга керувати придворною співочою капелою, в якій на той час вже працював майбутній український композитор Дмитро Бортнянський. На кілька років він стає учнем маестро. Паралельно Ґалуппі був диригентом італійської опери. З самого початку він був дуже незадоволений низьким рівнем музичної майстерності петербурзького оркестру. На жаль, спроба підвищити цей рівень успіху не принесла, і через три роки, незважаючи на золоті обіцянки російської цариці, маестро залишає Петербург і повертається додому.
Ґалуппі цілком заслужено був названий сучасниками творцем жанру італійської комічної опери. Найкращі з них були написані на лібрето Карло Ґольдоні. Плідна співдружність двох найталановитіших представників культури того часу тривала близько п'ятнадцяти років. Результатом її стали справжні шедеври італійської комічної опери: «Аркадія» (1749), «Місячний світ» (1750), «Сільський філософ» (1754) і «Дияволиця» (1755).
З 1748 Ґалуппі був помічником капельмейстера, а з 1762 року і до кінця життя – капельмейстером собору святого Марка і директором консерваторії «Інкурабілі» у Венеції. Тієї ж, яку він закінчив у далекій юності.