Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 227 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Vivaldi - Violin Concerto In F, Op. 8/3, "Autumn" - 1. Allegro
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
Saint-Saens - Swan
Слухачів: 14
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

01 липня 2022
Louis Bleriot 1872
Amy Johnson 1903
Olivia De Haviland 1916
Jamie Farr 1934
Jean Marsh 1934
Debbie Harry 1945
Trevor Eve 1951
Dan Ackroyd 1952
Carl Lewis 1961
Diana Princess of Wales 1961
Ross Kemp 1964
Pamela Anderson 1967

Фото дня

theatre_56.jpg
Берґ PDF Друк e-mail
Середа, 28 липня 2010, 14:03

БЕРҐ
Альбан Марія Йоганнес

Alban Maria Johannes Berg
(1885 – 1935)

Народився у міщанській австрійській сім'ї середнього достатку. Отримав типову домашню музичну освіту. З потугами здобувши середню освіту, у 1904 був прийнятий до Віденської консерваторії в клас композитора Арнольда Шенберґа, який саме розпочав експериментувати в атональній музиці.
Закінчивши навчання, Берґ почав композиторську роботу, одночасно працюючи бухгалтером. В 1911 одружився із співачкою Геленою Наговскі. В 1915 був призваний до військової служби. Та за рік його демобілізували через слабке здоров'я (страждав на астму). Служба в армії схилила його до написання опери «Воццек», за однойменною драмою Бюхнера. Прем'єра опери успішно відбулася у 1925.
В 1919 разом з Шенберґом заснував Музичне Товариство, метою якого було виконання творів сучасних композиторів-новаторів.
Творчості Берґа притаманне використання атональності й додекафонії, однак зустрічається й тональна або частково тональна музика, що має риси естетики пізнього романтизму. Серед найвідоміших композицій Альбана Берґа, поряд із операми Воццек і Лулу – камерний концерт для фортепіано, скрипки i 13 духових інструментів (1925) та Лірична сюїта для струнного квартету (1926). В обох Берґ поєднав додекафонію і тональності. Останнім твором Берґа став Скрипковий концерт «Пам'яті Ангела», присвячений трагічно загиблій у 19-річному віці Манон Гропіус, доньці Альми Малер (вдови Ґустава Малера) i архітектора Вальтера Ґропіуса. Композитор встиг завершити в партитурі лише дві дії опери Лулу. Решту реставрували сучасники.