Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Нас відвідують

На даний момент 103 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз звучить
- Автор - Назва:
Rossini - "La Scala Di Seta" Overture
Наступний
- Автор - Назва:
Liszt - Prometheus
Слухачів: 12
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

19 червня 2019
Wallis Simpson 1896
Walter Hammond 1903
Thelma Barlow 1937
Paul Shane 1940
Salman Rushdie 1947
Kathleen Turner 1954
Paula Abdul 1962
Garfield 1978

Фото дня

067.jpg
Берґ PDF Друк e-mail
Середа, 28 липня 2010, 14:03

БЕРҐ
Альбан Марія Йоганнес

Alban Maria Johannes Berg
(1885 – 1935)

Народився у міщанській австрійській сім'ї середнього достатку. Отримав типову домашню музичну освіту. З потугами здобувши середню освіту, у 1904 був прийнятий до Віденської консерваторії в клас композитора Арнольда Шенберґа, який саме розпочав експериментувати в атональній музиці.
Закінчивши навчання, Берґ почав композиторську роботу, одночасно працюючи бухгалтером. В 1911 одружився із співачкою Геленою Наговскі. В 1915 був призваний до військової служби. Та за рік його демобілізували через слабке здоров'я (страждав на астму). Служба в армії схилила його до написання опери «Воццек», за однойменною драмою Бюхнера. Прем'єра опери успішно відбулася у 1925.
В 1919 разом з Шенберґом заснував Музичне Товариство, метою якого було виконання творів сучасних композиторів-новаторів.
Творчості Берґа притаманне використання атональності й додекафонії, однак зустрічається й тональна або частково тональна музика, що має риси естетики пізнього романтизму. Серед найвідоміших композицій Альбана Берґа, поряд із операми Воццек і Лулу – камерний концерт для фортепіано, скрипки i 13 духових інструментів (1925) та Лірична сюїта для струнного квартету (1926). В обох Берґ поєднав додекафонію і тональності. Останнім твором Берґа став Скрипковий концерт «Пам'яті Ангела», присвячений трагічно загиблій у 19-річному віці Манон Гропіус, доньці Альми Малер (вдови Ґустава Малера) i архітектора Вальтера Ґропіуса. Композитор встиг завершити в партитурі лише дві дії опери Лулу. Решту реставрували сучасники.